благодійність – це така людська риса, що належить до найбільших проявів гуманності. це не лише прагнення поділитися грішми тих, хто їх має багато, з тими, хто їх потребує. це такий специфічний стан душі людини, котрий є близьким до самопожертви. однак, на мою думку, благодійність все ж є вершинним виявом гуманності. по-перше, благодійність є реальною справою – матеріальна чи фінансова , організаційна підтримка, зрештою моральна підтримка абсолютно чужим людям.благодійність визначає дієве ставлення людей один до одного, яке спрямоване до одних людей іншим, котрі потребують цієї . саме таке розуміння суті благодійності є поясненням того, що ця властивість людської натури є найвищим проявом всього людського в цій натурі.
я повністю підтримую думку м.рильського про те,що ми маємо любити природу. але любити природу -- не означає тільки милуватися нею і використовувати лише для свого задоволення.
"я люблю природу, отже, -- володію нею", -- помилково говорять байдужі,корисливі люди. не можна бути егоїстом у ставленні до неї.
на сьогоднішній день у нашій країні досить серйозна екологічна проблема. ми щоденно зрубуємо ліси, цим самим забруднюємо атмосферу, а статистика показала,що територія сміття на україні дорівнює території однієї данії. і, використовуючи природні багатство(і говорячи при цьому про любов до природи), ми вбиваємо своє життя і життя наступних поколінь.
ми всі -- частинка природи, і наше майбутнє залежить від того, як ми по-справжньому будемо любити її!
любімо природу не для себе,
любімо для неї !
детальніше - на -