люди схильні робити різні вчинки - добрі і погані. мабуть це залежить від внутрішнього стану їхньої душі, виховання. в світі багато жорстокості і несправедливості. я бачив її на власні очі: ображені малюки, покинуті старенькі, скалічені
моя бабуся часто є знедоленим і нужденним, пригощає нехитрими стравами, пропонує посильну роботу. разом вони обрізають гілки в саду, виноградну лозу, садять картоплю. вона ніколи нікому не відказує, щиро дякує за .за це люди їй теж дуже вдячні. бабуся завжди подає руку , її вчинки мене надихають.
Перше кохання Лесі Українки
Коли говорять про чоловіків у житті Лесі Українки, то згадують, здебільшого, Сергія Мержинського, в якого вона була безнадійно закохана, і Климента Квітку, з яким вона побралася за шість років до смерті. А от про перше романтичне кохання Лариси Косач відомо небагатьом.
З Максимом Славінським Лариса познайомилася влітку 1886-го у волинському селі Колодяжному, де її батьки мали маєток. Максимові було 18, дівчині – 15 років. Максим дружив із її братом Михайлом. А з Ларисою його поєднала творчість — згодом вони спільно переклали “Книгу пісень” Генріха Гейне.
З іменем Славінського пов’язано багато перлин Лесиної інтимної лірики: “Горить моє серце”, “Стояла я і слухала весну”, “Хотіла б я піснею стати”, “Сон літньої ночі”… До “пана Максима” звернуті й такі слова: “Милий мій! Ти для мене зруйнований храм…”