Ранкове місто було приспано легким туманцем.На вулиці тихо,жоднісінької людини.Йдучи мокрими тротуарами до нашої центральної площі,можна почути , як талі крапельки снігу виграють свою весняну мелодію на залізних рамах балконів.У центрі нашої площі дивовижної краси квіти , що саме прокидаються від зимового сну,а біля них великий залізний герб ,який чудово підкреслює патріотичність назви нашого міста! Повернувши направо та пройшовши вздовж вулиці Юності ми потрапимо на пустуючий ринок,але на вихідних тут розгортаються спраажні торгові баталії.Зліва видніїться стара водонапірна вежа ,наш маленький «Біг-Бен»,що колись виконував свою функцію але зараз просто просто гарна декорація міста.Пройшовши весь ринок відкривається прекрасний вид на Дніпро яке заворожує своєю красою та роздоллям .Далі вже виїзд з міста до славнозвісного села Трипілля .Наше місто маленьке ,але будь-кого захопить своєю затишністю!
Подсо́лнечник одноле́тний (лат. Heliánthus ánnuus), Подсо́лнечник масли́чный — вид травянистых растений из рода Подсолнечник (лат. Helianthus — солнечный цветок) семейства Астровые. Народное название — подсолнух.
Однолетнее травянистое растение.
Стебель высотой от 0,6 до 3 метров, прямой, преимущественно неветвящийся, покрыт жесткими волосками.
Листья очередные, на длинных черешках, верхние сидячие, нижние супротивные, тёмно-зелёные, овально-сердцевидные, с пластиной до 40 см длины, опушённые короткими жёсткими волосками, с пильчатыми краями.
Цветки в верхушечных, очень крупных корзинках, 30—50 см в диаметре, до зацветания (в стадии бутонов) поворачиваются в течение дня за солнцем. После зацветания цветки ориентированы в основном на восток. Краевые цветки язычковые, оранжево-жёлтые, 4—7 см длины, обычно бесплодные; внутренние — трубчатые, буро-желтого цвета, обоеполые, многочисленные (500—2000). Венчик пятичленный. В цветке пять тычинок со свободными нитями, но со сросшимися пыльниками. Подсолнечник образует чаще одно соцветие, но бывают и дополнительные отростки с малыми соцветиями. Цветёт в июле — августе в течение 30 дней. Плоды — продолговато-яйцевидные семянки, слабогранистые, слегка сжатые, 8—15 мм длины и 4—8 мм ширины, с кожистым околоплодником, белые, серые, полосатые или черные.
Пыльцевые зёрна трёхбороздно-оровые, шаровидной формы. В диаметре (с шипами) 37,4—44,8 мкм. В очертании с полюса и экватора почти округлые. Борозды шириной 4—5 мкм, короткие, с неровными краями, часто со слабозаметными контурами, с притуплёнными концами. Оры овальные, экваториально вытянутые, шириной 4—5 мкм, длиной 6—6,5 мкм. Ширина мезокольпиума 22—25 мкм, диаметр апокольпиума 11—14,2 мкм. Толщина экзины (без шипов) 1,2—1,8 мкм. Подстилающий и нижележащие слои тонкие. Высота стерженьков под шипами до 1 мкм, между шипами, 0,3—0,4 мкм. Скульптура шиповатая, высота шипов 3,5—5 мкм, диаметр основания 1,2—1,5 мкм, концы их оттянуты и заострены; шипы расположены равновмерно, на мезокольпиуме в полярной проекции находится пять шипов. Пыльца золотистого цвета.
Моє місто у перший ранковий день!
Ранкове місто було приспано легким туманцем.На вулиці тихо,жоднісінької людини.Йдучи мокрими тротуарами до нашої центральної площі,можна почути , як талі крапельки снігу виграють свою весняну мелодію на залізних рамах балконів.У центрі нашої площі дивовижної краси квіти , що саме прокидаються від зимового сну,а біля них великий залізний герб ,який чудово підкреслює патріотичність назви нашого міста! Повернувши направо та пройшовши вздовж вулиці Юності ми потрапимо на пустуючий ринок,але на вихідних тут розгортаються спраажні торгові баталії.Зліва видніїться стара водонапірна вежа ,наш маленький «Біг-Бен»,що колись виконував свою функцію але зараз просто просто гарна декорація міста.Пройшовши весь ринок відкривається прекрасний вид на Дніпро яке заворожує своєю красою та роздоллям .Далі вже виїзд з міста до славнозвісного села Трипілля .Наше місто маленьке ,але будь-кого захопить своєю затишністю!
(Описував своє тому вибач якщо не підійде)