Я коли- небудь обов"язково побуваю у Єгипті. ( я-однією лінією, побуваю - двома)
Вони стояли віч-на віч , не говорячи жодного слова . ( вони- однією, стояли -двома)
Хтозна-як вирішують питання в цих організаціях. ( підмета нема, вирішують- двома)
Він по-батьківськи ніжно пригорнув до себе дитину. ( він- однією, пригорнув- двома)
Кодна людина по-своєму бореться з поганим настроєм..( людина- однією, бореться- двома)
Землю треба використовувати по-господарському. ( підмета- нема, використовувати- двома)
Коли-небудь сльози ображених повернуться до винуватого. ( сльози- однією, повернуться- двома)
Не треба йти далеко-далеко за щастям, бо воне знаходиться поруч. ( 1. не треба йти- двома; 2.воне- однією, знаходиться- двома)
Кохання будь-де тебе знайде. ( кохання- однією, знайде-двома)
Воїни пліч-о- пліч стояли на захисті Батьківщини. (воїни-однією, стояли- двома).
підмет підкреслюється однією лінією, присудок - двома лініями =
Чи можна забути рідний край, позбутися коріння, що зв’язує людину з минулим? Не знаю. Та варто пригадати новелу В. Стефаника «Камінний хрест», з яким душевним надривом залишало свій злиденний клапоть землі подружжя Дідухів. Що хорошого бачив Іван за своє життя, історія якого вміщається в одному розділі? А от прощання займає в творі п’ять розділів. Скільки туги, сліз у творах письменників-емігрантів. Як тяжко переживає розлуку з рідною землею Тарас Шевченко, позбавлений на довгих десять років можливості жити в Україні