1) Я все б зробив за сюю плату,
Та вітри всі порозпускав:
Борей недуж лежить з похмілля,
А Нот поїхав на весілля,
Зефір же, давній негодяй,
З дівчатами заженихався,
А Евр в поденщики нанявся, —
Я к хочеш, так і помишляй!
2) Венера низько поклонилась
І з панотцем своїм простилась,
А він її поціловав.
3) Плив-плив, плив-плив, що аж обридло,
І море так йому огидло,
Що бісом на його дививсь.
4) Бандура горлиці бриньчала,
Сопілка зуба затинала,
А дудка грала по балках;
Санжарівки на скрипці грали,
Кругом дівчата танцьовали
В дробушках, в чоботах, в свитках.
5) В обох підківки забряжчали,
Жижки од танців задрижали,
Вистрибовавши гоцака.
6) Троянці добре там курили,
Дали приманку всім жінкам,
По вечорницям всі ходили,
Просвітку не було дівкам.
7) Дидона ж мала раз роботу,
Я к з ним побігла на охоту,
Та грім загнав їх в темний льох...
8) Еней же думав, що вже спала,
І тілько що хотів дать драла,
Аж ось Дидона за чуб хвать.
9) Нема на світі мні покою,
Не ллються сльози із очей,
Для мене білий світ єсть тьмою,
Там ясно тілько, де Еней.
10) Вкруг неї полом'я палало,
Покійниці не видно стало,
Пішов од неї дим і чад!
Объяснение:
1 Байдужість, найстрашніша хвороба нашого часу.
Не бійтеся друзі – писав П. Польський письменник Бруно Ясенський
Принаймі вони можуть вас зрадити. Не бійтеся ворогів . Принаймі вони можуть вас убити. Бійтеся байдужих. З їхньої мовчазної згоди творяться і зради, і вбивства.
Задумайся на хвилину читачу. Чи не «мовчав» і ти
часом? Там де треба було на весь світ кричати! Чи
не втікав задля власного спокою у життєві
кущики щоб нічого «не бачити» і «не чути» « незнати »? Пригадай читачу чи не проходив ти мовчки
коли хтось нівечив природу твоєї землі? Коли
якийсь ворожий зайда чинив наругу над
святинями твого народу? Над його історією?
Сполохані орли злітають у небо щоб у бойовому леті опуститися помстою на тих хто руйнує їхні
гнізда. Сполохані жаби стрибають у болото щоб
тихо і спокійно пересидіти небезпеку. Задумайся
читачу і зваж: хто ти?