Це був доже говіркий хлопчик з яким не всі хлопці полюбляли гуляти. Не всі розуміли його почуття гумору й інколи могли називати його жарти безглуздими й геть нікому не цікавими, але Дмитрик все одно жартував, вважаючи, що в нього це дуже добре виходить. Іноді він, навіть, уявляв себе великим майстром жартів і мріяв (як гадали всі) буди коміком в майбутньому, та чи це дійсно так ніхто ніколи не знав і ніхто ніколи в нього про це не питав. Може люди просто боялися смішної й геть безглуздої відповіді?!
Кожна людина проходить через чарівний, чудовий, казковий світ дитинства. І дуже важливо, хто поведе її дивними стежками до пізнання світу, відкриваючи таїну знань, силу предмета. Тому доля дарує кожному з нас першого вчителя, який стане твоїм другом і порадником, прикладом. Він буде завжди поруч: у радості й біді, у ваганні і прийнятті життєвих рішень. Як це важливо мати такого учителя у житті! Багатьма найкращими рисами свого характеру та поведінки людина завдячує саме улюбленому вчителеві: любов’ю до людей, до рідної землі, працелюбністю, відповідальністю.
Перший раз – у перший клас прийшли наші діти і побачили першу вчительку – Надію Андріївну Овчаренко, яка створила для них маленьку чарівну країну під назвою «Школа». Країна ця добра, прекрасна, бо зігріта теплом її серця, щедрістю душі і материнською любов’ю.
Надія Андріївна – вимоглива, але справедлива і мудра, оптимістична, жвава людина. Молодість, ентузіазм, енергія – її визначальні риси. За перший рік навчання вона так згуртувала батьківський та учнівський колективи, що ми стали справді однією родиною.
Напевно, перечислити усе, чому вона навчила наших дітей неможливо. На мою думку, лише людина з добрим серцем здатна полюбити маленьких першокласників, наче рідних дітей. Надія Андріївна ніколи не відмовляла нам, батькам, у до підтримувала дітей, а головне, вірила в них та в їхні сили. Вона вимоглива, але водночас любляча.
Важко навіть уявити собі, скільки душевних сил, енергії, знань, умінь докладає вона, щоб вирости і виховати справжніми людьми таких різних, не схожих між собою наших дітей!
Незабаром мине навчальний рік, і наші діти стануть п’ятикласниками. Але вони завжди пам’ятатимуть свою першу вчительку, Надію Андріївну Овчаренко, яка знає, пам’ятає їх ще маленькими діточками з щирою дитячою усмішкою та блиском в очах. А першого вересня передадуть естафету навчання маленьким першокласникам. І вже для них чарами осені, весняним цвітінням, тихою казкою бринітиме мелодія її уроків.
Надіє Андріївно! Хочемо вклонитися серцем Вам, нашій Учительці, за те що ви стали для дітей другою мамою. Дякуємо за вашу науку, за вашу чесну і мудру дружбу, за терпіння і любов до дітей.
