Людина повинна дбати про все що її оточує, адже вона є найрозвиненішою з усіх живих організмів. Тобто вона як господар землі. Ми кожен маємо свої господарства, дім навіть якщо вони й невеликі ми про них дбаємо. А земля це дім людини і тому кожен повинен про неї дбати й берегти. Особливо людина повинна піклуватися про тих тварин які вимирають, кожна тварина, або інший живий організм вони мають свою особливу функцію. А ми як господарі повинні захищати свою домівку. Ми повинні стати справжніми господарями.
Слухати іноді буває важко, для цього потрібно багато терпіння, та сила волі, яка не дасть тобі казати щось до того моменту, як співрозмовник закінчить розповідати свою думку. Писання є складовою нашого життя, але є такі випадки, коли писемні навички потрібно дуже сильно піднімати. Це все тому що, писемність української мови дуже складна, та не всім зрозуміти її. Не завжди можна передати головну думку. Говорити треба вміти, тому що іноді словосполучення виходять не вірними, це не повага до того, з ким розмовляєш. Читання має багато правил, пауз, та переказів. Написаний текст не завжди можна зрозуміти, але мені здається, що найлегшим нічого не дається, треба старатися, щоб всі ці вміння були дуже легкими!
(то, что не надо в самом творе) Это лично мой твір, и если оценка будет не высокой, я дико извиняюсь. Удачи с оценками.
Объяснение:
Леся Українка (справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач) — геніальна українська поетеса, яку називають дочкою Прометея за її художнє слово, сповнене волелюбності й оптимізму, за силу духу і романтичність її непересічної особистості. Народилася вона 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинськомув інтелігентній сім'ї. Дитячі роки Лесі минули на Волині— в Луцьку та селі Колодяжному Ковельського повіту, куди переїхала сім'я Косачів. У родині спілкувалися українською мовою, шанували народні звичаї, читали українські книжки, а також видання російською, англійською, французькою, італійською та іншими іноземними мовами. Діти (а їх було шестеро) змалку ходили в національному одязі, співали народних пісень, гралися разом із сільськими ровесниками.
У дитинстві Леся найбільше товаришувала з братом Михайлом, який на півтора роки був старший за неї. Мишко рано відчув потяг до книг і навчив чотирирічну сестричку читати разом з ним.