Відповідь:
Колись у Галичі жив король Данило. Він мав такого майстра, який робив йому гроші. Той майстер у золоті купався, але волі не мав..Король Данило сам відкривав ту кімнату, де працював майстер, замикав її, і випускав майстра власноруч, коли треба було кудись вийти. Та таке траплялося рідко.Майстер добре знав про все багатство короля, та нічого не знав про вільне життя. Тому й гадки не мав, як так голодним бути.Та одного разу майстер каже королеві:Золото — цар, бо воно панує на землі.А Данило виправляє його:— Ні, чоловіче, хліб усьому голова.— Ні, золото і срібло, -— переконано наполягав майстер.Так вони сперечалися, поки король не пішов геть з майстерні.А другого дня бачить король Данило золотий напис на стіні: «Хліб — болото, а всьому голова — срібло й злото».Данило нічого не сказав. Але наступного ранку король був змушений виступити у похід. Король зібрав дружину і вирушив. Поїхав, а про майстра, який був замкнутий, забув.А в цьому королівстві існував закон: що за відсутності короля ніхто не сміє навіть підходити до кімнати з грошима, інакше — смерть.Минуло кілька місяців. Данило з військом повертається додому, чекає від майстра-золотаря дарунку за перемогу, а того нема. І тут згадав...Зіскочив з коня, біжить до кімнати, відмикає, а на купі золота — лише кістяк майстра, на стіні ж золотом написано: «Срібло, злото — то болото, а хліб — цар».Отак життя навчило.
будьласка якщо відповідь тобі до відміть її найкращою. Не вистачає до нового звання
ответ: Напевно, у кожної людини є улюблене місце: для когось це може бути улюблене місце відпочинку, а, можливо, й місце, яке відіграло значну роль у його житті. Особисто для мене найкращим та найулюбленішим є моє рідне село, де я живу.
Жити за містом – це надзвичайно. Чисте повітря, майже нечутно шуму машин, а лише спів пташок та квакання жаб у річці, яка знаходиться навпроти мого дому. Напевно, не кожен може розділити мою любов до села. Більшість людей звикли до життя у місті, де постійний ритм, усі кудись поспішають, не звертають уваги один на одного. А в селі все навпаки, пройти вулицею і не зустріти знайомого — майже не можливо, всі один з одного знають та завжди вітаються.
Моє село досить маленьке, але дуже затишне. Часто я люблю прогулятися вуличками, особливо ввечері, коли можна побачити неймовірний захід сонця. У моему селі дуже багато місць для відпочинку. Зокрема відпочити можна на березі річки, в якій можна влітку ще й поплавати. Також гарно відпочити можна на природі, де встановлено багато столів та лавок, щоб люди могли зручно розташуватися та поласувати чимось. Ці місця у Криничному користуються великою популярністю, там часто відпочивають як жителі села, так і приїжджі. Також часто на берегах нашої річки можно побачити рибалок, які приїздять до нас з міста, та залишаються на декілька днів.
Мені подобається ігати за тим, як змінюється село з порами року. Адже коли змінюється пора року, село ніби теж стає іншим.
Більшість часу я проводжу у місті, та дуже втомлююсь, але коли повертаюсь додому в село, в мене покращується настрій, хочеться прогулятися вулицями, зустрітися з друзями.
Объяснение:
Не знаю правильно или нет но надеюсь
Так, відносний