1. Хто дрімає, той щастя не/має. 2. Любов, як перстень, не/має кінця. 3. Хто літом жари боїться, той зимою не/має чим погріться. 4. Хто себе надміру любить, той друзів не/має. 5. Не/має що робити, то пішов воду гасити. 6. Не/має зла без добра. 7. Не/має казок кращих за ті, які створив сам народ. 8. Без солі, без хліба не/має обіду. 9. Не/має бджоли без жала, а троянди без колючок. 10. Коли не/має риб, то добре і гриб. 11. Соловей не/співає, коли чого їсти не/має. 12. Гарно тому жити, хто не/має за чим тужити. 13. Сова плаче — сліз не/має.
Я мешкаю на Салтівському житловому масиві, що дістав свою назву від Салтівського шосе, яке веде в містечко Старий Салтів. Моя широка вулиця Салтівське шосе вражає своїми масштабами, щедрою зеленню і чистотою.
Великою магістраллю весь час їдуть машини, автобуси. Веселі трамваї видзвонюють своїми переливчастими дзвіночками. На вулиці вишикувалися заводи, школи, магазини, кафе. Охайні одноповерхові будівлі чергуються з великими п'яти— і шістнадцятиповерховими будинками.
Моя вулиця подобається мені завжди. Вона чарівна восени, коли дерева вбрані в різнобарвні шати. Приємно йти по опалому листю, вслухаючись у шарудіння... А взимку! Це ж казковий витвір із снігу! Весною розливається смачний аромат бруньок на тополі, березі. Влітку густа зелень дерев дає жадану прохолоду.
Для мене рідна вулиця краща від усіх інших місць!