Українська мова: 4 речення де не з прикметником вживається разом

4 речення де не з прикметником вживається разом

👇

Ответ:

katunina2004ox971p

07.02.2021

Недбалий дідусь сидів на ганку, чекаючи якогось дива.

Невблаганна радість, що ти до нас прийшла!

Яка несподівана, але приємна зустріч!

А ти й справді сьогодні ненаситний.

4,8(63 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

МиссисX2

07.02.2021

Мова народу — найкраще з квітучого його духовного життя, що ніколи не в'яне й вічно знову розпускається.
Ще В. Сухомлинський писав, що рідна мова — то неоціненне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції. Бо в рідному слові народ усвідомлює себе як творчу силу. Слово рідної мови — могутній — засіб передачі історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу. Рідне слово — то невичерпне, животворне і невмируще джерело, з якого дитина черпає уявлення про навколишній світ, про свою родину, про своє село чи місто, про весь свій край. Віками український народ творив це багатство, відкладаючи до скарбниці рідної мови найдорогоцінніші перлини думки, почуття, фантазії. В мові одухотворяється весь народ і вся його Батьківщина. В ній втілюється небо вітчизни, її повітря, клімат, поля, гори й долини, ліси й ріки, бурі і грози.
Глибинах мови відбивається й уся історія духовного життя народу. Мова є найважливішим, найбагатшим і найміцнішим зв'язком, що з'єднує покоління минуле з сучасним в одне велике історично живе ціле.
Культура мови кожної людини є оновою духовності як окремої людини, так і всього суспільства в цілому.
Духовно зростати і збагачувати свої пізнання свого народу і всього світу ми можемо лише знаючи мову. Духовно багата людина сучасності прагне знати і досконало володіти не лише своєю мовою, а й мовою інших народів.
Людина втрачає повагу до себе, до співвітчизників, до результатів загальнолюдської діяльності, якщо посилює інтерес до культури, науки, якщо не підтримуватиме свою мовну культуру, словниковий запас слів.
Отже., мова — це духовна скарбниця всього народу і кожного з нас, як частки духовності всього народу.

4,4(76 оценок)

Ответ:

SanGrey

07.02.2021

здається — фонетична транскрипція 1) - [здайец': а]; 2) - [здайет'с'а]

звукова схема:

1) - - • = • =: • 2) - - • = • = = •

2. позначити наголос рискою над буквою "є", над звуком "е".

3. поділити на склади - [зда / йе / ц': а].

4. у слові три склади: усі склади — відкриті; 1-й і 3-й — ненаголошені, 2-й — наголошений.

5. у слові 8 букв і 7 звуків; кількісної відповідності немає, тому що буква є у позиції після голосного позначає два звуки — [йе]; буквосполучення -тьс- унаслідок асиміляції позначається як [ц': ].

6. голосні звуки: [а], [е], [а]:

[а] перший і третій — голосний заднього ряду низького підняття, ненаголошений;

[е] — голосний переднього ряду середнього підняття, наголошений.

7. приголосні звуки: [з], [д], [т'], [й], [с']:

[з] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, дзвінкий, свистячий, твердий;

[д] — шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, дзвінкий, твердий;

[й] — сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який;

[т'] — шумний, середньоязиковий, проривний, глухий, м’який;

[с'] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, глухий, свистячий, пом’якшений.

8. приголосний т у позиції перед с асимілюється ним, і це буквосполучення читається як [ц': ].

9. незважаючи на процеси асиміляції пом’якшений подовжений

[ц': ] графічно передається буквосполученням -тьс-: здається.