Маленькому хлопчику Назарчику дуже хотілося мати кота. Але на прохання сина придбати кота батьки твердо сказали "Ні". Засмучений хлопчик пішов гуляти у двір. Через свій розпач він нікого і нічого не помічав навколо. Аж раптом Назорчику почулося жалісливе "Няв". Це плакало мале кошеня. Назар наче розумів про що воно розповідає. Хлопчик почув про тяжку долю тваринки. Про те як холодно коли змокнеш під дощем. Як тяжко знайти слбі їсти. Як нечемні діти тягають за хвоста. Назар пригорнув кота і твердо вирішив вмовити батьків взяти його до себе.
Битва гриміла день і ніч. В оббитій(од.ж.р.) ряднами і простиралами сільській(од.ж.р.) хаті хірург працював без перерви оце вже кілька днів. Перед його очима на столі розверзались такі безодні страждань, що всякасвіжа людина(од. ж.р) зомліла б або зійшла б слізьми, наблизившись хоч на годину до цього жахливого жертовника(од.ч.р) війни. Вже винесли двох сестер в безтямі від багатьох безсонних ноче(мн.ж.р.)й. Вже інші сестри й санітари клали на стіл пошматованих людей(мн, с.р.).Смерть жерла багату здобич(од.ж.р) в цім бою, і решток од бенкету перепадало хірургові чимало. Хата тремтіла від гуркоту й вибухів бомб. Надворі лежали просто на землі бійці. Їх покладено в три черги, за характером поранення - головні, порожнинні й інші. Хірург стомився. Щоб підтримати сили й заощадити час, йому подавали їсти сюди ж, до операційного столу(од.ч.р). Він був дуже здоровий з природи, але і в нього вже не вистачало сил. Він валився з ніг від утоми і занудьгував. Всяке діло має свою нудьгу. Йому не подобались поранені і не подобалось вже навіть те, чим завжди він захоплювався в людях.