- Привіт, Наталю!
- О, Мишко, вітаю. Давно не бачилися.
- Так я на всі канікули у село поїхав, до бабусі.
- Ти так виріс, засмаг...
- Нічого дивного. Свіже повітря, якісна їжа, овочі з города, молоко з корови... Ти теж гарно виглядаєш.
- Дякую. Але я майже весь час у місті була, тільки на тиждень у Турцію з мамою злітали.
- Так це ж дуже мало, лише тиждень...
- Так, тиждень, зате - який! Море, готель і all inclusivе.
- Мишко, завтра вихідний. Що ти думаєш з цього приводу?
- Думаю, куди б поїхати та як розважитися.
- Може, давай зранку на рибалку? Карасиків половимо на озері?
- Карасиків ми на минулих вихідних ловили. Давай краще запросимо дівчат та підемо в аквапарк.
- В аквапарк з дівчатами, звичайно, добре, але...
- Що але?
- Там недешево, а з грошима у мене зараз проблема.
- Ну, в мене, чесно кажучи, також не густо... Залишаються карасики.
- Значить, завтра о шостій?
- Як завжди.
-Доброго ранку, друже, чи був ти сьогодні біля Дніпра?
-Так, ми з моїм Рексом вранці прогулювалися там.
-А чи помітив ти яке воно гарне на світанку?
-Так, справді, та мені більш довподоби нічна ріка. Коли у ній відбиваеться місяць, та Чумацький шлях. Це дійсно дивовижно.
- Нещодавно я був у Киеві, мені сподобався вид Дніпра біля арки Дружби народів.
-Хотів би я це побачити, напевне, захоплюючий краєвид.
- Побачиш, скоро, на Новий рік ми з класом будемо їхати до Киева, і ти повинен також поїхати, щоб побачити багато нового.