М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

До іть написати к.р переказ. У дитинстві я боявся німих, чомусь думав, що вони- лихі люди, ще й тепер, коли бачу німих, мимоволі ловлю себе на тих дитячих враженнях і це не дивно – є щось загадкове в
їхній жвавій мові, зрозумілій тільки їм самим. Погляди на них – теж якісь особливі, гострі,
іноді навіть жорсткуваті, і це мабуть добре- людям, позбавленим мови, потрібні
промовисті очі . З одним німим я познайомив себе з цим випадково. У нього також були
якісь особливі, незвичайно меткі, проникливі очі, по них власне я і здогадався, що він
німий. Бо якби людина не ховала свої вади, а всi ix не сховати. Я чув, що німi мають
великий хист до всякого ремесла. Але цього я застав не за легким хлібом. Він стояв по
коліно у воді і добував торф. Інші , раз по разу , виходили із води на лугову травичку,
влаштовували собі довгі перекури, а він копав і копав. У нього не було свого
співрозмовника , він мабуть вважав за краще не заважати іншим погомоніти. Помітивши,
що я ним цікавлюся, німий змахнув сильно рукавом роби піт з чола, допитливо зиркнув на
мене своїми блідуватими очима і знову віддався роботі. Я хотів було поговорити з ним,
але бригадир запобіг моєму намірові . - Не заважайте йому, нехай працює - то німий.
Скоро за балачкою ми зовсім забули про нього . Коли розмова закінчилася і люди знову
стали до роботи, німий зацікавився – хто я і за чим прибув? Не знаю, як пояснили йому,
але довідавшись, що я з редакції місцевої газети, він немовби просіяв. Повернувся я з того
відрядження, як кажуть газетарі, з повним блокнотом фактів на всі випадки життя. Цілий
тиждень я міг писати про все, але редактор не дивувався з моєї запасливості і
і.. Виписавшись – я знов подався у відрядження і цілком випадково знову
потрапив до своїх “торфяних ” героїв, хоч не мав ніякого наміру вдруге писати про них.
Але мої герої не знали звичок мого редактора, який ревниво оберігав газету від усяких
повторень. Вони зустріли мене ще привітніше, ніж вперше. Бригадир довго тиснув руку, а
його сподвижники вдячно похитували головами- читали мов, читали. І тільки одна
людина не підійшла до мене і навіть не привіталася зі мною.Це був він – німий. Його
сильно пропітніла роба то набухала від вітру, то знову липла до широкої спини , на чоло
спадала вибілена сонцем чуприна, але він не розгинався і не підбирав її. Він копав і копав,
не звертаючи нінайменьшої уваги на мене. Я довго не міг здогадатися, чому він так
поводиться, аж поки врешті не збагнув тому причину. Адже, я написав про всіх, і забув
сказати добре слово про нього- може найскромнішого і найзавзятішого у бригаді. І мабуть
це не вперше, мабуть йому вже не раз доводилось бути жертвою несправедливості. Хоч я і
не збирався більше писати про торфорозробників , але після цього захотілось таки
написати, не міг не написати​

👇
Открыть все ответы
Ответ:
anya2909
anya2909
30.01.2021

Зимові канікули були сповнені гарного настрою та незабутніх вражень. Я щодня ходив на прогулянки з друзям та цілковито віддавався своїм захопленням. Я подивився багато цікавих фільмів і прочитав декілька книжок. Окрім цього, я хочу сказати, що дуже люблю ходити у походи. Це захоплення я перейняв у своїх близьких друзів. Це дуже цікаво, тому що з кожною новою подорожжю я відкриваю для себе щось нове. На канікулах я вирішив зробинити невелику мандрівку за місто разом з родиною. Хоча було холодно, та я отримав багато вражень від зимових пейзажів та покатався на лижах. Під час катання ми зустріли багато пташок, які з захопленям шукали у  пухнастому сніжку поживу та лісову красуню - білочку.

Зима - найчарівніша пора року, тому я мав чудовий відпочинок.

4,4(27 оценок)
Ответ:
savallll
savallll
30.01.2021

Я дуже люблю зимові канікули. Хоч вони й значно коротші за літні, зате завжди проходять весело та яскраво. Все тому, що на зимові канікули припадають мої улюблені свята – Новий рік та Різдво. Усі два тижні відпочинку від занять панує святкова атмосфера.

Зазвичай я проводжу зимові канікули вдома, тому що на свята до нас приїжджають бабуся та дідусь або інші родичі. Ми всі разом готуємося до святкування – прикрашаємо дім та готуємо смачні страви. А потім усією родиною зустрічаємо Новий рік, зазвичай не спимо всю ніч.

Та цього року я сподіваюся, що мені вдасться побувати у Карпатах. Це моя давня мрія – провести зимові канікули на гірськолижному курорті, покататися на лижах, побачити на власні очі красу гір узимку.

Зимові канікули дають змогу перепочити від навчання, поспілкуватися з близьким та присвятити час улюбленим заняттям. Взимку, коли надворі морозно, я люблю посидіти з книгою біля вікна та послухати музику. А коли випадає сніг, то я йду гуляти на вулицю. Усе навколо біле, здається, що ти потрапив у якийсь інший вимір. Так гарно навкруги! Можна покататися на ковзанках чи злетіти на санках з гірки, або навіть пограти в сніжки та зробити снігову бабу. Це завжди весело для усіх – і дітей, і дорослих.

Зимові канікули – чудова пора. Шкода, що вони швидко закінчуються, і ми знову маємо повертатися до школи. Але яскраві враження від добре проведеного часу допомагають у нелегкій справі навчання.

4,7(65 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ