У блискучих весняних калюжах, наче в дзеркалі, відбивається яскраве блакитне небо і білі-білі купчасті хмари – вісники весни. Пригріває по-весняному тепле, ласкаве сонечко, тане сніг. Там, де він уже розтанув, із землі пробивається до сонця перша зелена травичка.
На деревах лопаються бруньки, з них зацікавлено виглядають перші зелені листочки. Все росте, тягнеться до ласкавого, теплого сонечка. Але є такі квіти, що з’являються першими. Це проліски та підсніжники.
Декотрі вважають, що це назви однієї й тієї самої квітки. Але це не так. Підсніжники мають білі пелюстки інколи з тоненькими чорненькими смужечками.
Вони пробивають собі дорогу до сонця крізь шар снігу, коли він ще не розтанув зовсім, а став темним, рихлим. Тому й називаються ці квітки підсніжниками. А проліски мають ясно-голубий, веселий колір. Вони ростуть трошки пізніше, коли сніг вже зовсім розтанув.
Острівки пролісків на землі схожі на клаптики неба.
Квіти це прекрасна річ. Вони чудово пахнуть і дуже гарно виглядають. Особливо перші весняні квіти. Я дуже радію коли замічаю що почали рости перші квіти після довгої і холодної зими. Перші квіти після зими мені подобаються тим, як вони прикрашають землю, сади, парки і заміняють білий сніг. Квітка - це річ яка заставить усміхнутися як і дитину так і дорослого. Квіти вишивають на рушниках, вишиванках, малюють на посуді, роблять віночки і тому подібне. Квіти не можливо замінити нічим на світі, тому я і люблю квіти.