Девушка с жемчужной серёжкой» (нидерл. Het meisje met de parel) — одна из наиболее известных картин нидерландского художника Яна Вермеера. Её часто называют северной или голландской Моной Лизой.
Картина подписана «IVMeer», но не датирована. Согласно данным музея Маурицхёйс, где картина хранится в настоящее время, она была написана около 1665 года[1]. О ней известно очень мало. Неизвестно, писал ли её Вермеер на заказ, кто в таком случае был заказчиком и имя изображённой девушки. По одной из версий, художник изобразил собственную дочь Марию. В любом случае очевидно, что это необычный портрет. Художник попытался запечатлеть момент, когда девушка поворачивает голову в сторону зрителя к кому-то, кого она только что заметила. В соответствии с названием внимание зрителя фокусируется на жемчужной серёжке в ухе девушки. В настоящее время ряд исследователей ставит под сомнение, что на картине изображена жемчужная серёжка. Для натурального жемчуга размер слишком велик, это может быть фальшивый жемчуг из венецианского стекла или перламутра. Кроме того, не видно петли или подвески, за которую «жемчужина» крепится к уху. Яркий белый блик вверху «серёжки» может быть деформацией при одной из реставраций картины[2].
В современных Вермееру описаниях картину относят к жанру, называемому в Голландии XVII века «трони», которым обозначали изображения головы человека, а не полноценные портреты. В ходе реставрации картины в 1994 году удалось подчеркнуть изящество цветового решения и притягательность взгляда девушки, направленного на зрителя. По совету Виктора де Стюра, который много лет настойчиво боролся за сохранение на родине художника его редких полотен, А. А. дес Томбе приобрёл картину на аукционе в Гааге в 1881 году всего лишь за два гульдена и тридцать центов. Картина находилась в плачевном состоянии. У дес Томбе не было наследников, и он подарил «Девушку с жемчужной серёжкой» вместе с несколькими другими картинами музею Маурицхёйс в 1902 году[3].
В 1937 году объявилась очень похожая картина, которую тоже приписывали Вермееру. Её передал в Национальную галерею искусств в Вашингтоне коллекционер Эндрю У. Меллон. Сейчас она считается подделкой под Вермеера, которую в начале XX века написал копиист Тео ван Вейнгарден, друг Хана ван Мегерена[3].
Объяснение:
Переваги і недоліки дистанційного навчання
Объяснение:
Переваги і недоліки дистанційного навчання
Дистанційне навчання - новий освітній досвід, що з'явився в Україні зовсім недавно, але вже встиг отримати своє місце в педагогічному середовищі. Необхідність у такому методі навчання обумовлена різними факторами, серед яких можна назвати потребу в інтерактивній взаємодії учнів і викладачів в процесі навчання, надання учням можливості самостійної роботи з освоєння досліджуваного матеріалу. І, звичайно ж, цей б навчання дає можливість навчатися тим, хто в силу певних причин не може це робити в масових установах. Комп'ютеризація населення нашої країни, що почалася в 1997 році, дозволила дистанційній освіті реалізовуватися в сфері педагогічної практики.
При використанні дистанційного навчання можуть використовуватися різні методи донесення навчальної методичної інформації до учнів різних категорій (реферати та конспекти, інтерактивні лекції та семінари). Сьогодні вже змінилося декілька поколінь спеціальних технологій в галузі дистанційної освіти – починаючи від звичайних друкованих освітніх видань до сучасних комп'ютерних технологій: освітнє телебачення, аудіо та відеотрансляції, відеоконференції, E-Learning, різноманітні інтернет-трансляції, інтернет-конференції).
Як і кожному, порівняно новому, методу навчання властиві свої прихильники і противники. Особливо важливу роль дистанційне навчання відіграє при наданні до в підготовці до єдиного державного іспиту (ЄДІ). Результатом, який був отриманий шляхом багатомісячних став висновок, що дозволяє чітко визначити всі плюси і мінуси запропонованої системи освіти, включаючи даний напрямок, оскільки на сьогоднішній день ЄДІ грає визначальне значення при становленні майбутньої долі випускника загальноосвітнього закладу. За до дослідження були виявлені пріоритетні завдання для подальшого розвитку цієї галузі освіти на території України. Безсумнівно, дистанційне навчання займає все більшу роль у модернізації та вдосконаленні української освіти.
Отже, далі ми переходимо до основної теми даної роботи. В ході проведеного дослідження хочеться виділити наступні диспозиції дистанційного навчання:
Переваги:
Можливість учнів до засвоєння максимального обсягу необхідних знань, які не можуть бути включені в звичні класно-урочні форми та форми підготовчих курсів.
Розширення кола осіб, здатних отримати необхідну підготовку до ЄДІ, а саме осіб з особливими потребами в розвитку.
Здатність до навчання осіб у віддалених важкодоступних регіонах за до спеціалізованих українських рефератів.
Можливість батьківського контролю над знаннями учнів.
Здатність до централізації освітнього процесу різних регіонів.
Змішання кордонів між очною та заочною формами навчання.
Можливість психологічної адаптації при підготовці до ЗНО.
Задоволення клієнтів в отриманні підготовки в комфортних для них умовах.
Недоліки:
Недостатній контроль над засвоєнням учнями одержуваних знань.
«Теоретизація» навчання, зведення навчального процесу до механістичним прийомів і методів.
Неможливість формування повного уявлення про зміст навчального предмета.
Невиправдана оплата послуг в даній галузі освіти.
Можливість хакерського вторгнення в електронну базу даних.
Різнотипність тарифів відповідно до заданої регіональною специфікою.
Висновок:
Необхідна зміна структури дистанційного навчання для досягнення більшої ефективності, зокрема:
Введення електронної версії -рейтингової системи;
Застосування практичних відео посібників при проведенні теоретичного курсу;
Розробка додаткових курсів для компенсації відсутніх знань;
Введення продуманої системи тарифів;
Посилення захисту і контролю над головними розподіляють комп'ютерними базами та електронними центрами.
З тебе