Містичний замок
Чарівне Закарпаття милує неповторними краєвидами, багатством кольорів та незабутніми панорамами всіх тих, хто приїжджає в гості та живе тут. Одним із найвидатніших місць області є справжній замок Паланок, який захоплює нас своїм силуетом при сході раннього сонечка.
Дивна назва цієї історичної пам'ятки походить від маленького містечка, оточеного полями та ровом з водою, що знаходиться біля підняжжя 68-метрової гори, на якій він і розташований. Говорять, що перша споруда, яка згодом перетворилася у сучасний замок, була збудована білими хорватами в X ст., які проживали тут. Першим володарем міцної фортеці став князь Федір Корятович, який перетворив її у свою резиденцію. Він же викопав величезний колодязь, з якого, за легендою, кожну ніч виє чорт. Навколо споруди ростуть зелені дерева. Вони, наче піднімають догори весь могутній замок, вершини якого доторкаються до блакитного неба.
Споруда має три захисні фортеці, під якими розташовані підвали. Замок оточений глибоким ровом, через який можна пройти по дерев'яному мосту. Передня частина непримітна, з трьома невеличкими вікнами та загадковим порталом, за яким ти опиняєшся в іншому вимірі простору та часу, адже містична атмосфера палацу не залишить байдужим нікого. Багато людей приходять побувати там, подивитись на Мукачеве з висоти.
Сучасний стан цієї історичної пам'ятки плачевний, хоча деякі частини відреставровані. Я надіюся, що знайдуться люди, які зможуть зберегти її і для інших поколінь, адже без минулого нема майбутнього.
Мукачівський замок - один з небагатьох, який поєднав у собі декілька стилів Середньовіччя. Я горджуся тим, що завдяки Паланку про наше Закарпаття говорять навіть за кордом. Тому цінуймо та зберігаймо його.
Не можна уявити України без Карпат (Р.в.).
Велика гірська система розкинулась на заході країни. Найвищою вершиною в Українських Карпатах (М.в.) є гора Говерла. До неї можна дістатися на підйомнику. Унизу бурхливі гірські річки пронизують Карпати (З.в.). Вони вузькі та неглибокі, проте часто з порогами. До озера Синевир - перлини Карпат (Р.в.) - ведуть зелені стежки. На схилах Карпат (Р.в.) розкинулися гладкі полонини. Там пасуться численні отари овець. Рослинний і тваринний світ у Карпатах (М.в.) багатий та різноманітний. Високо у горах росте славнозвісний едельвейс. Цілющі джерела пробивають землю Карпат (Р.в.). Тому в санаторіях і на відпочинкових базах завжди людно. Серцем Карпат (Р.в.) є чудове місто Яремче.
Чудовим Карпатам (Д.в.) поети присвячують свої вірші. Туристи прїжджають помилуватися Карпатами (Ор.в.) та чудово відпочити.
Объяснение:
Звертання – це слово або словосполучення в реченні, що називає особу, іноді – предмет, до якого звернена мова.
Звертання може виражатися одним словом (непоширене) і групою слів (поширене).
У вимові перед звертанням паузи звичайно нема, є пауза тільки після нього, але на письмі звертання обов’язково виділяється з обох боків комами: Світи нам, день, безсмертними огнями, шуміть, сади, роди зерно, земля! (В.Сосюра.)
На початку речення, залежно від інтонації, звертання може виділятися і знаком оклику – тоді наступне слово пишеться з великої букви: О слово рідне! Ти стоїш на чаті предковічних пам’яток святині. (П. Куліш.)
До звертання в реченні не можна поставити питання, але граматично (рід, число) воно може пов’язуватися з присудком. Тому, щоб не сплутати його з членами речення, треба мати на увазі ще й таке.