1. Вишня губить листя на причілку хати, журавель колодязний трубить у мерзлу синь.(однорідними частинами) 2. Там мати залишилася самітня: синів на фронт покликала війна.( не однорідними частинами) 3. Людство не усвідомить себе як єдине ціле - не буде йому добра.(не однорідними частинами) 4. Мені снилось: я мельник в старому млині.( не однорідними частинами) 5. Бринять бджолині крила, гудуть вулики у виноградних лозах, задушлива спека повисла в саду.( однорідними частинами) 6. Розпочалися жнива - будь скупішим на слова.(не однорідними частинами) 7. Забіліли сніги навколо Києва, загуляли ххуртовин. (однорідними частинами)
Объяснение:
схема і накреслення на фото
Фольклор українського народу є дуже цінним скарбом. Він формувався на протязі багатьох століть і об”єднує часи Київської Русі з сьогоденням. Долаючи різні перешкоди на своєму шляху фольклор видозмінювався і набував різних жанрових втілень. Занурившись у історію ми можемо знайти славетні думи, які звеличували переможців; повчання, що не втратили актуальності до сьогодня; легенди, балади, казки і багато чого іншого.
Фольклор втілює велику цінність ще тому, що найкращі твори великих поетів взяті зі скарбниці творчості народу, незмірно глибокої, різноманітної, чистої і мудрої. На основі фольклорних творів на українських землях формувалися і розросталися театри, пісенні твори і навіть художне мистецтво.
Своє ставлення до фольклору у своїх роздумах втілив великий філософ Григорій Сковорода, під час навчання він радив учням обов’язково вивчати усну народну творчість, яка найповніше зберігає скарби народної мудрості. Він наголошував на тому, що лише та людина має право на пошану, що не забува славетного походження свого і може почерпнути для себе всю розмаїтість думок народного мистецтва, зрошеного кровю і слізьми українського народу.
Я вважаю, що людина знаюча свою історію і фольклор заслуговує називатися справжнім патріотом. І що саме велике багатство знаходиться не в самомій усній народній творчості, а в тому що ця творчість зворушила у серці .