ів . Прочитати текст мовчки.Попрацювати над його змістом: виділити
тему, основну думку; визначити тип і стиль мовлення; виділити основні
авторські думки щодо задуму висловлювання.
АБЕТКА СЛОВ’ЯНСЬКИХ ДУХОВНИХ ДЖЕРЕЛ
«Костянтинова абеткова молитва» — твір оригінальний, незвичайний. Нічого
давнішого у слов’янській поезії ми не знаємо: датується він IX століттям по
Різдву Христовому. Віршована абеткова молитва слов’ян написана у формі
акровірша, тобто кожен новий рядок вірша-молитви починається новою літерою
абетки, від початку до самого її кінця.
«Абеткову молитву» ретельно досліджували видатні вчені Слов’янщини —
О. Бодянський, І. Срезневський, О. Соболевський, а найбільше — Великий
Каменяр Іван Франко. Зміст молитви виразно поділяється на п’ять частин. У
першій — автор звертається до Бога і прохає його послати на землю Святого Духа
для проповіді Божого Слова. У другій — автор говорить про слов’янське плем’я,
готове прийняти християнство. У третій — автор молить Бога дарувати йому сил
та мудрості, аби він міг довершити нелегку справу — проповідь Слова
Господнього серед слов’ян. У четвертій — йдеться про перешкоди, що їх людська
слабість ставить на шляху високого призначення поета-проповідника. П’ята,
остання частина з’ясовує, що автор готується йти до людей, щоб вони зробилися
культурним народом і збагнули Божу науку. Хто ж був автором «Абеткової
молитви»?
Тут думка вчених не є одностайною. Відомо, що автора звали Костянтин, але
в історії південних слов’ян IX століття було два Костянтини, кожен з яких міг
бути автором вірша. Перший — це Костянтин (Кирило) Солунський,
першовчитель слов’ян, який разом зі своїм братом Мефодієм створив кириличну
абетку, що нею ми користуємось і сьогодні, хоч у трохи зміненому вигляді.
Другий — це Костянтин Преславський, учень і послідовник Костянтина (Кирила)
та Мефодія.
Українською мовою «Костянтинову абеткову молитву» зі старослов’янської
перекладав свого часу Іван Франко, а вже в наші дні Роман Лубківський. Їхні
переклади становлять велику цінність, але в них не дотримано форми акростиха,
тобто не вийде абетки, якщо читати згори вниз перші літери кожного рядка.
Новий переклад Дмитра Білоуса — взірець віртуозного і натхненного
переборення формальних труднощів, з якими не впоралися названі вище
перекладачі. Відтепер «Костянтинова абеткова молитва» в усьому своєму блиску,
в усій повноті свого високого смислу та звучання набуває прав громадянства в
сучасній українській мові, літературі, духовній культурі (М. Москаленко).
Дотримання божих заповіведей під час великого посту
Объяснение:
Перш ніж говорити що б то не було про духовну складову посту, потрібно звернути увагу на те, як ми будемо харчуватися. Адже найпомітніше під час посту саме харчові відмінності. Сенс посту-не в тому, щоб не їсти тваринної їжі (їжа сама по собі не робить нас ні ближче до Бога, ні далі від нього). Все ж ми – істоти з плоті й крові, і питання нашого харчування надзвичайно важливе. Загальне правило: харчуватися потрібно так, щоб відчувати легкість. Можна обтяжити себе і пісною їжею. І не “зациклюватися ” на їжі.
ВІДМОВИТИСЯ ВІД БУДЬ_ЯКОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ.
Піст-час нашого звільнення. Звільнення від того, що нас поневолює. У цей час ми можемо зробити маленький подвиг: відмовитися від руйнівної прихильності. У кожного він буде свій. На цей час хтось повністю утримується від алкоголю, хтось-від куріння, а хтось-від телесеріалів,обмови… Подібних подвигів не варто вимагати від інших, але самому добре спробувати.
МОЛИТИСЯ РЕГУЛЯРНО.
Піст без молитви – зовсім не піст. Свою звичайну “немолитвенність” нам зручно списувати на ритм міського життя, сімейні турботи, проблеми та ін.Але спробуйте під час посту звільнити для молитви хоча б по 10 хвилин вранці і ввечері. Можна читати звичайні ранкові та вечірні молитви або щось ще, наприклад, Псалтир, але під час посту до цих молитв потрібно додавати ще одну – коротку і ємну молитву святого Єфрема Сирина, що задає «тон» на ці тижні.
ЧИТАТИ ПИСАННЯ.
Під час Великого посту Церква за щоденними Богослужіннями прочитує три старозавітні книги: Буття, пророка Ісаї і Притчі. Існує також благочестивий звичай за час посту прочитувати самостійно всі чотири Євангелія. Важко бути християнином, не знаючи Писання. Якщо ви ще не прочитали повністю Старий і Новий Завіт-надолужте згаяне за майбутні сорок днів. А якщо вже подужали всю Біблію, не думайте, що цього достатньо: властивість нашої пам’яті така, що ми, на жаль, багато забуваємо. Постарайтеся читати Писання регулярно, найкраще кожен день, в спокійній обстановці, де можна зосередитися. Буде чудово, якщо після читання ви знайдете час трохи поміркувати про прочитане і подумати, як співвіднести Писання зі своїм життям.(З айфонів у чергах,на зупинках..).