Осінь це неймовірна пора року. Все вкрито чудовим різнокольоровим килимком. Прогулюючись я,ЗДАВАЛОСЬ, не могла
відірвати очей від такої краси. Дерева вбралися в бездоганний одяг. МОЖЛИВО, навіть кращий ніж у відомих дизайнерів. Берізки вирішили показати свої зачіски усім людям. Вони опустили свої золотаві коси донизу, щоб всі могли бачити таку красу. Кожний листочок своїм шелестінням створював певний звук. І їх поєднання створювало мелодію. НЕМАЄ СУМНІВУ, що кращої мелодії яй не чула. НА ЖАЛЬ, день пролетів дуже швидко, але в мене залишилось багато вражень.
ЗДАЄТЬСЯ, осінь-це найкраща пора року!
Все що великими буквами вставні слова.
Мова, культура, традиції - це найголовніше, що є у народа. Як казав видатний письменник 0. Купрін, "Мова — це історія народу. Це шлях цивілізації й культури." Тому, коли мова занепадає, занепадає і народ. Коли народ не поважає мову, засмічує її, нехтує нею, нічим хорошим це для народу не закінчиться. "Той, хто не знає рідної материнської мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі", - писав Д. Сухомлинський, і він цілком правий.
Людина, мова якої бідна та невиразна, не може бути духовно багатою, бо саме у мові відображається багатство духу. Тому треба вивчати рідну мову, розвиватися, збагачувати свій словниковий запас. Також треба боротися з суржиком, який не є мовою. Суржик - це дві спотворені мови, це, якщо можна так сказати, ен двомовність, а "недодвомовність".Бути двомовним - це добре, але розмовляти на суржику - погано. Треба вивчати мову, поважати, плекати її. Бо, як писав К. Д Ушинський, "Коли зникає народна мова - народу нема більше!"