Опис процесу праці.
Шоколадний торт - мій найулюбленіший десерт з самого дитинства. І ніхто не готує його так смачно, як моя матуся. Сьогодні я уважно гатиму, як її ніжні і вправні руки будуть готувати цю незрівнянну смакоту.
Ось мама дістає з шафи потрібний посуд: полив"яні миски й скляні мисочки, складає в них потрібні продукти, які вона приготувала завчасно. Це масло, яйця, борошно, цукор, какао, ванілін, вершки та шоколад. Все це повинно мати кімнатуну температуру - це важливо!
Мама бере в руки сито і починає просіювати борошно, воно сіється у велику миску, як сніг з неба на землю, і вкриває її спочатку тонким шаром, а потім купкою. До борошна мама додає какоо і також ретельно його просіює. "Так воно набирається повітря і буде пухким", - пояснює мама.
В іншу мисочку вона розбиває яйця, додає туди ж цукор і починає збивати електричним міксером цю суміш. Ось вона збільшилася в об"ємі приблизно утричі. Тут настає дуже відповідальний момент: мама зосереджено додає в цю масу борошно з какао, ретельно орудуючи великою ложкою, схожою на лопатку.
"Ось майже готово", - коментує мама і викладає розчин у круглу форму. Форма відправляється у духовку, а мама починає готувати крем для торта. Збиває міксером вершки, додає ванілін, насипає цукор... Як же ж смачно усе це пахне! Так і хочеться лизнути!
Настав час виймати корж з духовки. Ось він лежить на дерев"яній тарелі - духмяний, теплий, наче живий, парує, холоне. Тоді мама розрізає його на три тонких пласти і починає кожен змащувати кремом. Коли все закінчено, мама поливає майже готовий торт шоколадною глазур"ю. Він робиться таким блискучим, гладеньким і страшенно апетитним. Але його їсти поки не можна, треба дати йому застигнути в холодильнику хоча б півгодинки. Увечері на нас чекає справжня насолода!
ответ: Напевно, у кожної людини є улюблене місце: для когось це може бути улюблене місце відпочинку, а, можливо, й місце, яке відіграло значну роль у його житті. Особисто для мене найкращим та найулюбленішим є моє рідне село, де я живу.
Жити за містом – це надзвичайно. Чисте повітря, майже нечутно шуму машин, а лише спів пташок та квакання жаб у річці, яка знаходиться навпроти мого дому. Напевно, не кожен може розділити мою любов до села. Більшість людей звикли до життя у місті, де постійний ритм, усі кудись поспішають, не звертають уваги один на одного. А в селі все навпаки, пройти вулицею і не зустріти знайомого — майже не можливо, всі один з одного знають та завжди вітаються.
Моє село досить маленьке, але дуже затишне. Часто я люблю прогулятися вуличками, особливо ввечері, коли можна побачити неймовірний захід сонця. У моему селі дуже багато місць для відпочинку. Зокрема відпочити можна на березі річки, в якій можна влітку ще й поплавати. Також гарно відпочити можна на природі, де встановлено багато столів та лавок, щоб люди могли зручно розташуватися та поласувати чимось. Ці місця у Криничному користуються великою популярністю, там часто відпочивають як жителі села, так і приїжджі. Також часто на берегах нашої річки можно побачити рибалок, які приїздять до нас з міста, та залишаються на декілька днів.
Мені подобається ігати за тим, як змінюється село з порами року. Адже коли змінюється пора року, село ніби теж стає іншим.
Більшість часу я проводжу у місті, та дуже втомлююсь, але коли повертаюсь додому в село, в мене покращується настрій, хочеться прогулятися вулицями, зустрітися з друзями.
Объяснение:
Не знаю правильно или нет но надеюсь