На мою думку вірно дружити це коли ми часто називаємо друзями тих, хто насправді є приятелями. Тобто тих наших «друзяк» з якими ми просто сидимо за партою, до яких ходимо грати в ляльки або в комп’ютерні ігри. Чи, може, нам хочеться піти на сусідню вулицю покататися на гойдалці, а мама не пускає самого. Доводиться шукати тих, хто піде разом з нами. Так з’являються в нас приятелі, яких ми гордо називаємо «друзями».У мене дуже багато знайомих, приятелів, і в школі, і на вулиці. Є і друзі, яких я би назвав справжніми, але не буду казати гучних слів.
щедро - щ (ш - приголосний, твердий, шиплячий, ч - приголосний, тсвердий, шиплячий), е (голосний, наголошений), д (приголосний, твердий, проривний), р (приголосний, твердий, сонорний), о (голосний, ненаголошений)
P.S. Хоча б згадала університетський курс фонетики))