якось взимку ми з батьками приїхали до їхніх друзів у чудове приморське містечко бердянськ. взагалі-то, це курорт державного значення, з цілющими морськими грязями, вузькою смужкою піщаної коси, що на кілька кілометрів врізається в морський простір, пляжами, парками розваг. влітку він, мабуть, потопає в зелені та повниться дзвінкими голосами відпочивальників. та я гуляв містом холодною безсніжною зимовою дниною, і вона справила на мене неабияке враження.
частина міста розташована на горі відносно берега моря, цей район так і називається між людей. там знаходяться промислові підприємства та житлові квартали. проте найкраще, що є в тому районі – це вид, що відкривається перед очима. з гори увесь бердянськ лежить перед тобою як на долоні – будинки та дороги, головна алея, що веде до пляжу, набережна. прямо від місця, де я стояв, від оглядової площадки, широка вулиця, що починалася це зі сходів спуску з гори, пролягала крізь центр міста і доходила аж до моря. море – це те, що вражає найбільше, навіть зимою. безкрайній простів, що впирається лише у горизонт, зліва направо, скільки сягає погляд,. таке свіже прозоре повітря, така воля для очей! того дня море якраз почало відтаювати, звільнятися з крижаного полону.
1. Радий та щасливий виліз він, із замету і став на снігу.
2. Ріка текла внизу одвічна і невпинна.
3. Цвіте земля, задивлена в свободу.
4. На затягнутому ряскою озерці ,білою ,зіркою розпустилась лілія.
5. Стомлені походом, суворі воїни не приглядалися до лісу.
6. Листя вимите рясним дощем, поблискувало на сонці.
7. Нема без кореня рослини ,а нас людей без Батьківщини.
8. Скроплений живлющою росою росток, пробився на безмежжі нив.
9. Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур'яні.
10.Досвітні огні переможні урочі, прорізали темряву ночі.
11.Невідомій нікому, я сідаю на лавку слухаю і дивлюся.
12.Город ровом обкопаний, дерева глиною замазані.
Заранее
Объяснение:
всё❤️