М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
MrNikita5
MrNikita5
29.02.2020 14:19 •  Українська мова

іть будь ласка. Списати, розкриваючи дужки. Визначити синтаксичну роль прислівників. Виділити орфограму «Дефіс у прислівниках». 1) Діло сяк(так) волочиться, та покинути не хочеться (Нар. творчість). 2) Тихо(мирно) спала зграя лебедина (Олександр Олесь). 3) Усяк розумний (по)своєму: один спершу, а другий потім (Нар. творчість). 4) Oсь (oсь ) прийду до хатоньки моєї, де мати жде мене (Олександр Олесь). 5) Тихо(тихо) лопотить на деревах листя та гуде у траві джміль (В.Нестайко). 6) Спів веселий давно(давно) помалу стих (Олександр Олесь).​

👇
Ответ:
Melba
Melba
29.02.2020

1. Я дiзнався

2. Я зрозумів

3. Я навчився

4,5(3 оценок)
Ответ:
Dmitry0232141
Dmitry0232141
29.02.2020

1)Діло сяк-так(обставина,підкреслити так: _._._.)волочиться, та покинути не хочеться (Нар. творчість). 2) Тихо-мирно(обставина,підкреслити так: _._._.) спала зграя лебедина (Олександр Олесь). 3) Усяк розумний

по-своєму(обставина,підкреслити так: _._._.): один спершу, а другий потім (Нар. творчість). 4) Oсь-oсь(обставина,підкреслити так: _._._.) прийду до хатоньки моєї, де мати жде мене (Олександр Олесь)

5) Тихо-тихо(обставина,підкреслити так: _._._.) лопотить на деревах листя та гуде у траві джміль (В.Нестайко). 6) Спів веселий давно-давно (обставина,підкреслити так: _._._.)помалу стих (Олександр Олесь).​

4,8(4 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Olganot
Olganot
29.02.2020

Духовна краса – вічна і незмінна. Як незмінна і краса людських стосунків, описаних в новелах О’Генрі.
Абсолютна більшість людей на світі народжується, щоб жити, працювати в якійсь області знань, продовжити рід – і піти за обрій.
Тільки ті, що залишають після себе значний слід у музиці, поезії, прозі, малюванні – тільки ті залишаються жити вічно серед людей. 
Їх небагато, але і не мало. Їх імена звучать музикою в наших серцях. Вони відкривають нам нові горизонти, заставляють задуматися над минулим, сучасним і майбутнім, обдумати смисл буття на землі.
Інколи великий твір (прозовий або поетичний) залишає в душі нашій великий слід. Але є твори невеликі за змістом, які вражають, змушують думати, співпереживати з героями. 

Серед авторів безсмертних новел особливе місце займають визначні майстри слова – Антон Чехов, Джек Лондон, Михайло Коцюбинський, Бред Гарт, Гі де Мопассан, Василь Стефаник, а також визначний американський письменник О’Генрі. Його новела «Останній листок» потрясла мене. Це зворушлива історія самовідданої дружби і самопожертви, яка розкриває тему відданої любові людини до людини.
Старий, некрасивий чоловік, художник – невдаха, Берман усе життя сподівався створити шедевр в мистецтві, якому не буде рівних у світі. Нажаль, тривалий час йому не вдавалось матеріалізувати свою мрію через відсутність особливої миті просвітлення душі, вчинку, що змусив суттєво переосмислити життєві цінності. 

Свою повагу, дружню любов до молоденької дуже хворої дівчини Джонсі він виявив по – своєму. Дівчина, дивлячись за вікно на листя плюща, чекала, поки впаде з гілки останній  листок: тоді вона помре. Але справжній митець змінив хід подій,  він створив шедевр душею і серцем  –  магічний останній листок ціною в життя. 

4,4(53 оценок)
Ответ:
sofirzhk
sofirzhk
29.02.2020
Несподівана знахідка
Народне оповідання Полтавщини

Моє мальовниче селище розташоване у звичайній для мене місцевості: нічого особливого тут не трапляється, жителі живуть звичайним життям. Але я б хотіла розповісти історію, яка трапилася зі мною влітку на День мого народження саме у моєму рідному селі. Тато на День народження подарував мені фотоапарат, а також пообіцяв взяти із собою на нічну риболовлю.

І ось наш човен пливе серединою річки. Ясна смуга світла від місяця на воді все ширшає, сяє золотим сяйвом, сягає по річці, неначе золота дорога в якийсь рай, у якесь мрійне царство. Прибувши на острів, тато поклав вудочки, поставив намет та розвів вогонь. Я від радощів фотографувала все, що мені подобалося. Ось по тихенькому стеблі повзе працьовита мурашка, на гілці співає свою пісню пташка, а на воді цвітуть гарні водяні лілії.

Аж ось заходить вечір. Кудись ховаються останні шуми і відгуки довгої літньої днини. Не погасло ще на заході червоне марево, а вже над ним у темряві зажевріла вечірня зоря. А місяць, що млів серед ясного неба сірою малопомітною плямою, під темним крилом ночі відразу ожив і засвітився чарівним вогнем. Мені захотілося сфотографувати цю красу. Від того, що я побачила через фотооб’єктив, у мене перехопило подих. На небі серед величезного розмаїття зірок пливла літаюча тарілка. Спочатку це була малопомітна цятка. Та чим ближче вона наближалася до острова, тим чіткіше було видно її контури. Вона виявилася геть такою, як в книжках та газетах. Я гала за її польотом, як зачарована. То була дивна казкова ніч. Коли настав ранок, мені здалося, що то все наснилося.

Повернувшись додому з татом, я на певний час забула ту чарівну ніч, але яким було моє здивування, коли, проявивши плівку, на нічному зоряному небі ми всі побачили силует літаючої тарілки. Може, то прибульці так вітали мене з Днем народження?

4,7(8 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ