Вправа 9. Пропущені букви
1. Скільки ще пісень, ще стільки слів несказаНих у серці(В. Сосюра).
2. З розпечеНими облиЧЧями, облиті потом, замазаНі болотом, метушаться люди коло вогню (М. Коцюбинський).
3. Я попросив Софію розповісти про сім’ю, яка прийняла її по заміЖЖю
(Ю. Збанацький).
4. Його сірі з просиННю очі світились лагідністю і добротою (Ю. Збанацький).
5. Скупе проміННя осіННього сонця самітньо відсвічує немічною прозолотою на білому тілі беріз (О. Донченко).
6. Місяць, другий вже ведеться нескінчеННа та облога (Леся Українка)
Настав ранок. Сонечко сяяло як ніколи раніше. На вулицю вийшов якийсь чоловік. Він пішов до крамниці. Зайшовши туди, він подивився на усі полиці і взявши хліб поставив гроші продавчині на стіл. Йшовши додому він бачив багато людей, знайомих людей, але не міг згадати звідки він їх знає. Зайшовши до під'їзду він зрозумів що загубив ключі. Вибігши надвір чоловік почав шукати їх, але самому знайти їх було важко. Він довго ходив, шукаючи ключі. Почався холодний дощ. Чоловік намок. Він сів на лавочку біля дерев і просто заснув.
Висновок: без звертання і спілкування люди не можуть існувати!
в) Мoї дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом.
Объяснение: