А.
2. Коли дівчина проснулася, на столі вже горіла свічка, у кімнаті нікого не було, у чорні смолисті вікна дріботів дощ.
3. Сіре небо кошлатилося дрібними отарами, блищала дорога, а над річкою й над калюжами підіймався серпанок.
4. На все впливає мови чистота: зір глибшає, і кращають уста, стає точнішим слух.
Б.
1. Сонце й повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що здається, надворі стоїть весна, одягнена в білі шати.
5. Повертало на обід, але здавалося, що день ще й не починався
Объяснение:))
Жила - була ялинкова іграшка. Вона жила на горищі великого дерев'яного будинку, в картонному ящику, разом з іншими новорічними прикрасами. Цілий рік в непроглядній темряві проводила вона, мріючи про незвичайний святі, яке неодмінно буде, але от коли важко відповісти
... Наполягали святкові дні і, звільнена з ув'язнення, вона виходила в парадну залу, де, зручно вмостившись на ялинці, насолоджувалася своїм повним тріумфом.
Захоплений блиск дитячих очей вселяв впевненість у власній неперевершеності, і задоволені обличчя дорослих відповідали схваленням на її блискотіння у відблисках мерехтливих ліхтарів і запалених свічок.
... Щастя вистачало надовго на цілий рік. І, навіть там, у картонному ящику, на горищі дерев'яного будинку ялинкова іграшка не втрачала відчуття власної значущості в такій єдиний і неповторний свято ...
... У цей Новий рік вдома залишався один старий господар. Діти разом з батьками виїхали далеко, в інше місто. Ялинка, вбрана, як завжди, стояла на своєму звичному місці, і ялинкова іграшка передчувала вже всі свої перемоги. Так трапилося нещастя: старий захворів і був відправлений до лікарні, залишивши порожніми кімнати, закритими віконні штори і вимкненим світлом
Одного разу мені дали завдання написати про життя сучасних школярів. Для цього мені потрібно було побувати в одній зі шкіл міста. Чесно кажучи спочатку я трохи сумнівався, чи все пройде добре, адже сучасні учні не такі як раніше. Але все таки я поїхав в одну з таких шкіл. Ці хлопці та дiвчата були такі різні, тямущі, яких об'єднувала школа,а іноді загальні інтірес.
Я зайшов в один з класів і запитав,що вони думають про школу, про своїх однокласникiв. Мене вразило те, що відповіді були майже однакові. Всі вони говорили : "Школа подарувала нам багато незабутнього, що коли ми закінчимо школу, то всі розбіжимося в різні боки, будемо рідко зустрічатися, наші погляди на життя поміняються, будуть нові проблеми, нові друзі і недруги, але шкільні товариші залишаться в пам'яті назавжди."
Я вже готовий був подати до редакції матеріал, але несподівано учні у яких я брав інтерв'ю запросили мене в похід. Коли ми йшли всім було весело, потім дівчатка стомилися, а хлопці забрали у них рюкзаки й волокли їх на собі, як і свої. До ночі вони розбивали наметове містечко і збирали хмиз, а ми готували вечерю на багатті й відпочивали. Потім були гітара і пісні, дзенькіт комарів і солодкий сон. На наступний день ми рушили далі по маршруту. І так тиждень. Всі хлопці були такими уважними, турботливими, сильними, кмітливими. І тут я зрозумів, що наше майбутнє і майбутнє наших дітей в добрих ,надiйних руках.
А.
2. Коли дівчина проснулася, на столі вже горіла свічка, у кімнаті нікого не було, у чорні смолисті вікна дріботів дощ.
3. Сіре небо кошлатилося дрібними отарами, блищала дорога, а над річкою й над калюжами підіймався серпанок.
4. На все впливає мови чистота: зір глибшає, і кращають уста, стає точнішим слух.
Б.
1. Сонце й повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що здається, надворі стоїть весна, одягнена в білі шати.
5. Повертало на обід, але здавалося, що день ще й не починався.