Складним безсполучниковим є речення:
(1)Коли лежиш у полі лицем до неба й услухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є
незегне, а небесне. (2)Щось наче свердлить там небо, наче струже метал, а вниз спадають тільки дрібні, просіяні
згуки. (3)Жену від себе голоси поля, і тоді на мене, як дощ спадають небесні звуки. (4)Тоді пізнаю: це —
жайворонки, це вони, невидимі, кидають згори на поле свою свердлячу пісню... (5) Уночі прокидаюся, сідаю на
ліжку й напружено слухаю, як щось свердлить мій мозок
Чи Україні ти син, її вірна опора, коли отчих сивин не помітив у горі?
Високо над горами стояло серпневе сонце.
Поза горою,в далечині пролітав журавлиний ключ.
Ми спускалися з гори повільно, але впевненно.
Досі сниться: під горою, між вербами та над водою, біленька хаточка стоїть...
Горизонт видно з-під гори.
Ми не могли далі іти, і зупинилися перед горою.
Розкажи, як за горою сонечко сідає.
Гей, з-за гори та із-за кручі та риплять вози ідучи..
Через гори - до моря.
А при горі стоять палати неначе диво.
Дим погаслих вогнів стелиться від гори до гори синіми смугами.