2. Визначтте відмінок іменників із прийменниками. Який прийменник ужито з кількома відмінками? Мотря махнула на себе хусточкою, сіла на призьбі й задумалася. Елько, пильно слідкуючи за нею, проти волі задивився на красу ї, що тепер іще якось внразніпе виявлялася на сірому тлі стіни,-на ту красу, що не бе у вічі, що на перший погляд ледве примітна, а тільки в неі вдивишся, можна впитися й очима, і серцем, всею істотою. То була краса, що виховуеться тільки на Україні, вле не така, як малюнть деякі з наших письменииків. Не було в ней ні «губок, як пуп'янок, червоних, як добре намисто», ні «підборіддя, як горішок», ні «иік, як повна рожа», і сама вона не «вилискувалась, як маківка на городі». Чорна, без лиску, товста коса; невисокий, трохи випнутий лоб; ніс тонкий, рівний, з живими ніздрями; свіжі, наче дитячі, губи, що якось мило загинались на кінцях; легка смага на матових, наче мармуроних, щоках і великі, надзвичайно великі, з довгими віями, темно-сірі очі, а яких здавалося, днвлячись, наче лилося якесь тихе, м'яке, ласкаве свтло,-то була й уся краса сіеї дівчини (В. Впнниченко). 3. Запишіть фразеологізми, пояеніть іхне значення та вкажть, будь-якими чотирма фразеолоrізмами складіть речення. якнм відмінкомы ижито прийменник. 3 Збитися з ніг, брати до серця, дивитися крізь пальці, не спускати з ока, дістати з-під землі, вилами по воді шисане, зезлі під ногази не чути, взяти себе в руки, висітии на волосині, налягати на ноги.
Наша матуся – найкраща господиня. Вона тримає наш дім у бездоганному порядку й дуже смачно готує. Ми з сестрою інколи їй допомагаємо, але керує процесом приготування завжди мати. Але якось ми вирішили здивувати нашу неньку й приготувати власноруч її фірмову страву – млинці з сиром.
Напередодні ми як швидко й вправно готує мати. Тож ми були впевнені, що це не така вже й важка наука. На практиці все виявилося інакше.
Просіявши борошно, ми взялися замішувати тісто. Передовсім ми ретельно просіяли борошно та уважно перечитали рецепт. Згідно із ним треба було перемішати борошно з яєчним білком, кефіром та цукром. Яка тонка, виявляється, робота відмірювання точної ваги інгредієнтів! Нам весь час доводилося додавати то кефіру, то борошна для необхідної консистенції. Але ж у матері цей етап займав, мабуть, кілька хвилин.
Врешті-решт нам вдалося підготувати тісто і ми почали випікання. Невеличкими порціями ми наливали тісто на пательню, яку ми попередньо змастили олією. Щоб тонко й рівномірно розлити рідину на пательню млинців, що й соромно подавати. Але трохи набивши руку, ми випекли височенну гору млинчиків.
Найлегше залишилося на останок. Ми підсолодили сир та загорнули його у млинці. Подавали ми їх на святковій тарелі з медом та варенням. Мати була в захваті від нашої витівки. Але вона й досі не знає, скільки яєчок ми розбили марно, яких зусиль нам коштувало прибрати кухню після наших кулінарних експериментів!
Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=926#ixzz4Roi0Rb4u