Як дитина відчуває себе серед людей-однолітків? Цікаве питання, точної відповіді на яке не знайти. Все залежить від певної дитини, її характеру, поведінки в суспільстві та наявності зв'язку з однолітками. Деякі, досить сором'язливі чи просто замкнені у собі діти, дуже важко переживають спілкування з однолітками чи навіть з людьми у цілому. Їм важко знайти спільну тему для розмов, відчувають невпевненість і дискомфорт в присутності інших, багато часу проводять насамоті чи займаючись улюбленою справою. Такі люди неговіркі. А деякі навпаки не можуть жити без суспільної уваги, без галасних балачок та компаній друзів. Вони активні в бесіді, жартують чи просто яскраво виражають власну думку. Такі люди люблять бути серед однолітків і ведуть себе разом з ними впевнено и спокійно, не думаючи про свої наступні слова і реакцію збоку співрозмовників на них. Отже, на мою думку, це питання не має однозначної відповіді, бо відповідь є для кожної особи унікальною.
Вивчаючи мову тієї або іншої країни доводиться зануритися в її історію, культуру: мистецтво, традиції, звичаї. Ти стаєш багатшим на країну, на життя. Чим більше ти знаєш мов, тим більше ти сам, тим більш освіченими стаєш. В інтелігентному і культурному суспільстві одним з правил шанобливої поведінки є вміння вести бесіду рідною мовою гостя. Молодим людям вивчення інших мов потрібно починати з дитинства. Знаючи українську та російську, легше оволодіти іншими спорідненими мовами; знаючи французьку, нескладно оволодіти іспанською та італійською.
відповідь Б. швидше, щвидко