За особливостями відмінювання іменники поділено на чотири угруповання, що називаються відмінами. У певному відмінку іменники кожної з відмін мають однакові закінчення. Щоб визначити, до якої відміни належить іменник, його потрібно поставити у початковій формі, тобто в називному відмінку однини, й визначити в ньому закінчення й основу. До жодної відміни не належать: • незмінювані іменники (табу, бюро, таксі, кутюр'є); • іменники, що вживаються тільки у формі множини (Гребінки, двері, ворота, ножиці, сани, консерви).
Жили були дві сестри одна працьовита Оленка, а інша лінива Маруся. Оленка встане з ранку дров наколе, господарство нагодує і напоїть, води завдає в хату, замісить тісто і випече хліб. А коли все зробить приймається пряжу плести або вишиванням займається. І їй зовсім не нудно так і проходить у неї день весь в турботах і клопотах. А Маруся прокидається ближче до обіду потягується, сил у неї немає що б, одягнутися просить Оленку до Ні чого їй робити не хочеться не курей нагодувати не води наносити, тільки сидить і думає чим би таким зайнятися, що б нічого не робити. - Піду я працювати до панові, гроші заробляти, а ти залишайся тут і за господарством приглядывай, годуй їх, напувай.Я тобі приготувала на перший час вистачить.- сказала Оленка і пішла. Пройшов рік. В будинку ледарка стала трохи працювати, правда курей стало поменше і їжі теж. Але Маруся запам'ятала одне правило очам страшно, а руки роблять.
Щоб визначити, до якої відміни належить іменник, його потрібно поставити у початковій формі, тобто в називному відмінку однини, й визначити в ньому закінчення й основу.
До жодної відміни не належать:
• незмінювані іменники (табу, бюро, таксі, кутюр'є);
• іменники, що вживаються тільки у формі множини
(Гребінки, двері, ворота, ножиці, сани, консерви).