Перепишіть, знайдіть однорідні й неоднорідні обставини та означення, поясніть розділові знаки при них. 1. Гострим полиском хвилі спалахують після бурі у місячну ніч (Леся Українка). 2. Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях (О. Гончар). 3. Голубі, сині, фіолетові, рожеві пасма снували над горами (І. Цюпа). 4. Під осінніми високими зорями затихають оселі (М. Стельмах). 5. Сірі, ледве помітні в тумані плавні непривітно шуміли (М. Коцюбинський). 6. Попід стінами навалено купи видобутого з ями сірого мулу (М. Коцюбинський). 7. Люблю я бистрину життя прозору, проривну, глибоку (Д. Павличко). 8. Зі східного обрію виглянув літній задумливий місяць (М. Хвильовий). 9. Лаврінове молоде довгасте лице було рум’яне (І. Нечуй-Левицький). 10. Я марила весь час про воріття хвилину серед чужого, іншого життя… (Леся Українка). 11. З ластівками прокидався яблуневий, у білих накрапах сад (М. Сингаївський). 12. На дівчині була вишивана сорочка з вирізом на оборочці довкола високої округлої шиї (П. Панч).
Объяснение: Найчарівніший ліс восени . Ранки , вкриті памороззю , і дерева вкриті позолотою листя . Повітря в ці дні немов би дзвонить , а по небу летять серпанки з павутиння . А грибів - ну просто сила силенна . Повітря свіже і легке , а небо синє і прозоре наче сапфір. І стежки - це вже не просто стежки , а "килими хрещаті" , що їх вишила нам чарівниця - осінь . Ще Пушкін казав : " Люблю я пышное природы увядания , в багрец и золото одетые леса" . І як з ним не погодитися якщо кожне дерево осіннього лісу - неначе священик у золотих ризах . Тому я можу сміло сказати що період золотої осені - це незрівнянна велич і краса .