Тільки шелестіло(присуд) яблуневе( листя яке? яблуневе) листя й невиразно чорніли (присуд) стовбури(стовбури чиї ?) дерев. А журавлі летять(присуд) собі додому ключами( обставин не має). Зайду(присуд) в траву і ляжу(присуд) ( Як?) горілиць.. Метелик(який?) білий в маки залетів(присуд). Ніколи не повертаються(присуд) назад три речі: час, слово, можливість. (Яке?) Добре діло роби(присуд) сміло.
Перед останнє там здається теж немає обставини.
Обставина відповідає на питання Який? Чий? Котрий? і питання ставиться тільки від підмета
Шкільне життя таке веселе. Були часи коли мої однокласники
замість того, щоб сумлінно працювати ловили гав. Щоб отримувати оцінки
вони деколи водили за ніс нашого вчителя. Коли ж він дізнавався про їхні
хитрості, то він задавав їм перцю з маком. Після цього йому доводилось
брати їх за барки, щоб почути від них хоч щось з того, що вивчають. Через
таких однокласників вчитель, розгнівавшись, на всіх дивився бісом і всі
випивали гірку чашу його гніву. За такими однокласниками він гав
протягом шкільного року і мотав на вус все те, що бачив, і коли в кінці
навчального року вони були незадоволені своїми оцінками, то він казав їм:
«Що заробили – те й отримали. Потрібно було старанно працювати, щоб вас
були гарні оцінки».