Березневий ранок, на передньому плані зображено ліс. Дерева розриваються різними мазками фарб. На малюнку зображена весна. Кольори фарб колихаються між собою, з оранжевого на темно-синій, з темно-синього на зелений. Галявина пуста, ні душі, ні тварин, ні людей. Небо похмуре. Густий ліс заповнений холодом та сумим настрієм. Дивлячись на малюнок можна згадати сумні моменти, сумний цей малюнок.
Объяснение:
Сорян, если получишь плохую оценку иза меня, ну я старалась
Фантастика та пригодницькі романи — улюблені твори будь-якого підлітка. Мабуть, кожен хлопець з нашого класу мріє про такі подорожі, як у Робінзона Крузо з роману Даніеля Дефо або у Діка Сенда з «П'ятнадцятирічного капітана» Жуля Верна... Хочеться пройти і по заплутаних шляхах пригод Шерлока Холмса з оповідань Артура Конан Дойля, але розумієш недосяжність своїх бажань... Та коли береш до рук книгу Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки», розумієш, що і ти частенько разом зі своїми друзями опиняєшся у подібних ситуаціях веселих пригод. Незвичайні події, які відбуваються з головними героями — Явою і Павлушею, захоплюють, переносять читача до Васюківки аж у «метро» — до станції «Клуня» — станції «Крива груша», де борсається нещасна свиня Манюня. Без сліз і сміху читати «Тореадори з Васюківки» неможливо! Здається, що я знайомий з цими хлопцями вже кілька років! Павлуша і Ява («насправді його Іваном звати») — «найкращі друзяки і напарники». Гострий на язик дід Салимон каже про них: «Одно... Ява і Павлуша пішли. От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні». Павлуша і Ява роблять дошкульні витівки не тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про них «слава... гриміла на всю Васюківку, як радіо на Перше травня». Енергія фонтанує з хлопців, тому вони й вигадують різні «штуки - викаблуки». За характером Павлуша і Ява дуже схожі, але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є Іван. Це він вигадав випустити «пугутькало» в клубі під час лекції на тему «Виховання дітей у сім'ї», влаштувати бій биків з головною «героїнею» коровою Контрибуцією, зробити підводного човна з напівзатопленої плоскодонки... За своїм характером хлопці добрі, сміливі та співчутливі до чужого горя: вони могли б не ризикувати здоров'ям і життям, коли почули з глибини колодязя «плаксиве щеняче скімління». Попри всі суперечки між друзями, Ява зважає на недавню хворобу Павлуші і спускається в колодязь: « в тебе була ангіна тиждень тому. Тобі не можна в колодязь», — каже він другові, коли вони вирішують, кому спускатися за цуценям. Крім того, Іван проявляє неабияку кмітливість, коли задіює в рятувальній операції і брус-перевагу, і вірьовку з прив'язаної кози. З того моменту друзів стало троє: Павлуша, Ява і Собакевич — цуценя, якого витягнули з колодязя. Як цікаво читати про всі веселі пригоди Павлуші та Яви — кмітливих та винахідливих героїв Всеволода Нестайка! Здається, що й сам автор такий же веселий, кумедний чоловік, що добре знається на дитячих характерах, з гумором, іронічно і одночасно з милуванням описує своїх героїв! Книга Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» стала моєю улюбленою, а герої пригод Павлуша і Ява — найкращими моїми друзями.
Багряний кленовий листочок востаннє покружляв в осінньому повітрі й упав у калюжу. Бачу - на ньому малесенький муравлик сидить. Завмер бідолаха з переляку після несподіваного польоту.
Велика калюжа здалася муравлику справжнім морем. Але в маленького муравлика було сміливе серце. Він впевнено тримався на листочку ніби на землі і не піддавався швидким рухам листочка, що безперестанно хилився то в одну то в іншу сторону від вітру. Муравлик дочекався коли кленовий листочок підплив до краю калюжі і швидко зіскович з нього навіть не намочивши лапки.
Додому він повернувся схвильованим, але з гарним настроєм. Тепер буде про що йому розповісти своїм друзям.
Березневий ранок, на передньому плані зображено ліс. Дерева розриваються різними мазками фарб. На малюнку зображена весна. Кольори фарб колихаються між собою, з оранжевого на темно-синій, з темно-синього на зелений. Галявина пуста, ні душі, ні тварин, ні людей. Небо похмуре. Густий ліс заповнений холодом та сумим настрієм. Дивлячись на малюнок можна згадати сумні моменти, сумний цей малюнок.
Объяснение:
Сорян, если получишь плохую оценку иза меня, ну я старалась