Коли протала земля, Фрідріх скопав маленьку грядочку, обгородив її камінням і посіяв нагідки.
І ми у відповідь цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку, його маленьку державку в нашому злиденному місті.
Котику сіренький, котику біленький,
Котку волохатий не ходи по хаті.
Червоненький бурячок, зелененька гичка,
Сватай мене козачок, бо я невеличка.
Поки товстенький сохне, худенький здохне.
Якось вирвала Федорка жовтий, старий огірок, а з ним і пуп'яночок малюсінький.
Ріс на диво розумненький, знав по голосу пташок.
1. Зачарувало Юлька місто (це речення тут, щоб було зрозуміло, про що йдеться в наступному). Любив його якось дивно, не по-хлоп’ячому, і любив не стільки самий рух, барвистість людської течії, а скоріше затаєну думку, закам’янілість м’язів каріатид і атлантів, різкі переходи від сучасної архітектури до старовини.
2. Юлько знову заплющив очі і став придивлятися до кольорів у густо-коричневій сліпій темряві.
3. Настка при цьому виглядала ще дрібнішою, худенькою і зовсім непримітною, мов цвіркун у запічку.
4. Візьми гроші і піди купи масла.
5. Тоді ялинку роздягають, розпилюють і палять.
6. Під час перерви вона сідала на учительський стіл, гойдала довгими ногами в строкатих панчохах і, страшенно горда з загальної уваги, перелічувала всі свої таланти.
7. Славко Беркута підвівся з-за парти, мовчки натягнув пальто і мовчки пішов із класу.
8. Оселився собі в кутку, позносив туди всякого мотлоху, вистромляв з криївки смішну мордочку і викочувався до мисочки з молоком.
9. Ноги підгиналися, не слухались, кривуляли.
10. У вимитих шибках повторюються хмари, клаптики неба, шматочок синього сарафана.
-Привіт
-Про яку тваринку ти мрієш?
- Я мрію про кролика, він такий пухнастий(означення), гарненький(означення), добрий напевно (добрий-означення). А ти ?
- Я мрію про жирафа , він такий високий(означення) , шия у нього довга(означення), та мабуть мені б з ним було весело( означення)
-Класно, ходімо ще в однокласників запитаємо?
-Ходімо, мені теж цікаво послухати, що вони скажу на це .
Хлопчики пішли