відношенням до інших предметів, дії чи обставин (липовий чай, срібна ложка, ранкова зарядка).
●присвійні прикметники виражають постійні, небезпосередні ознаки, які характеризують предмет за належністю до конкретної особи ( мамині руки, Оленчина книжка, Шевченкові поезії).
●існують переходи прикметників з однієї групи в іншу: 1)перехід відносних у якісні прикметники ( золоті руки- якіс.прик., золота обручка- віднос.прикм.; шоколадний колір- якіс.прик., шоколадний торт- віднос.прик.); 2)перехід присвійно-відносних у якісні прикметники (лебедина шия- у знач. ”довга шия”, орлиний ніс- у знач. “довгий, прямий ніс”).
Учні мають уміти: -визначати значення прикметників (до якої групи за значенням відносяться); -визначати морфологічні ознаки прикметників; -визначати синтаксичну роль в реченні; -знаходити в реченні прикметники певної групи; -орієнтуватися у переходах прикметників з однієї групи в іншу, правильно визначивши значення прикметників; -уміти використовувати різні за значенням групи прикметників у монологічному і діалогічному мовленні (при побудові діалогів та монологів).
Дидактичний матеріал:
№1. Прочитайте текст. Чи знайомі ви з автором оповідання? З якими творами цього автора ви вже ознайомились? Чи багато вам зустрілося при читанні прикметників? Знайдіть прикметники у текстіі і випишіть їх. До якої групи за значенням належать ці прикметники?Який тип мовлення застосований у цьому уривку? Чому?
По цім боці Дунаю, де розкинулось місто, над самою річкою сиділо двоє людей. Один із них був одягнений у широкі сині шаровари та молдуванський сюртук. Від білої шапки, насуненої мало не на брови, виразно відбивалось смугляве енергічне обличчя з орлиним носом, з трохи грубими устами під чорним вусом, з карими очима, що, повні смутку й задуми, визирали з-під густих брів. Товариш його насамперед впадав у вічі буйним рудим волоссям на голові, довгими розкуйовдженими вусищами та густою бородою,що, мов щітка, стирчала рудою щетиною. Бліде обличчя його було зібране в дрібненькі зморшки і майже не оживлялось мутними сивими очима. Подорожні щойно викупались. Рудий розгортав ще мокрі вуса та застьобував свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж сірими штанами, старими капцями на босу ногу та заяложеним синюватим кашкетом складала його мізерну одіж.
(Уривок із оповідання М. Коцюбинського «Помстився». Коцюбинський М. Твори: В 2 т. – К.: Наукова думка, 1988.-Т1.)
Прогнозована відповідь учня: Учень має відповісти, що він знає особистість автора, адже вже вивчав на уроці літератури його творчість, зокрема читав такий його твір як «Ялинка».
1.Морфоло́гія (від грецького μορφη morphe — форма, λογία logia — слово, вчення) — розділ граматики, в якому вивчають явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови 2.наука, изучающая форму микроорганизмов, строение передвижения и размножения. 3.Іменник — хто? що? Змінювана за відмінками.прикметнник — який? чий? Змінювана за відмінками.Числівнник— скільки? котрий? Змінювана за відмінками.Займенник — хто? що? який? чий? котрий? скільки? Змінювана за відмінками.дієслово— що робити? що зробити? Змінювана за особами.прислівнник — де? коли? чому? як? Незмінювана.
●присвійні прикметники виражають постійні, небезпосередні ознаки, які характеризують предмет за належністю до конкретної особи ( мамині руки, Оленчина книжка, Шевченкові поезії).
●існують переходи прикметників з однієї групи в іншу: 1)перехід відносних у якісні прикметники ( золоті руки- якіс.прик., золота обручка- віднос.прикм.; шоколадний колір- якіс.прик., шоколадний торт- віднос.прик.); 2)перехід присвійно-відносних у якісні прикметники (лебедина шия- у знач. ”довга шия”, орлиний ніс- у знач. “довгий, прямий ніс”).
Учні мають уміти:
-визначати значення прикметників (до якої групи за значенням відносяться);
-визначати морфологічні ознаки прикметників;
-визначати синтаксичну роль в реченні;
-знаходити в реченні прикметники певної групи;
-орієнтуватися у переходах прикметників з однієї групи в іншу, правильно визначивши значення прикметників;
-уміти використовувати різні за значенням групи прикметників у монологічному і діалогічному мовленні (при побудові діалогів та монологів).
Дидактичний матеріал:
№1. Прочитайте текст. Чи знайомі ви з автором оповідання? З якими творами цього автора ви вже ознайомились? Чи багато вам зустрілося при читанні прикметників? Знайдіть прикметники у текстіі і випишіть їх. До якої групи за значенням належать ці прикметники?Який тип мовлення застосований у цьому уривку? Чому?
По цім боці Дунаю, де розкинулось місто, над самою річкою сиділо двоє людей. Один із них був одягнений у широкі сині шаровари та молдуванський сюртук. Від білої шапки, насуненої мало не на брови, виразно відбивалось смугляве енергічне обличчя з орлиним носом, з трохи грубими устами під чорним вусом, з карими очима, що, повні смутку й задуми, визирали з-під густих брів.
Товариш його насамперед впадав у вічі буйним рудим волоссям на голові, довгими розкуйовдженими вусищами та густою бородою,що, мов щітка, стирчала рудою щетиною. Бліде обличчя його було зібране в дрібненькі зморшки і майже не оживлялось мутними сивими очима.
Подорожні щойно викупались. Рудий розгортав ще мокрі вуса та застьобував свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж сірими штанами, старими капцями на босу ногу та заяложеним синюватим кашкетом складала його мізерну одіж.
(Уривок із оповідання М. Коцюбинського «Помстився». Коцюбинський М. Твори: В 2 т. – К.: Наукова думка, 1988.-Т1.)
Прогнозована відповідь учня:
Учень має відповісти, що він знає особистість автора, адже вже вивчав на уроці літератури його творчість, зокрема читав такий його твір як «Ялинка».