Виписати з тексту прислівники та дієприслівники ( у два стовпчики) , виділити суфікси.
Поляна ця, подзьобана струхлявілими пеньками, викружилася край
осичняка, трохи на згірку. Ранньої весни вона перша вбиралася квітами, і
хутко тут виганялась така висока трава, що в ній, прилігши, лось міг
сховатися до половини. Тепер поляна пустельна, як і все навколо; лось
застиг нерухомо, втупившись круглими очима в стіну лісу попереду себе,—
якраз туди, звідки завжди сходить сонце. Помалу лось заспокоювався. Так
стояв, а навкруги, розвидняючись, світліло, виразніше малювались осики,
повітря між ними глибшало й прозорішало, і тиша з настороженої й сліпої
ставала спокійна й осмислена, в ній уже не чулось того страху, що
донедавна. Лось сподівався побачити схід сонця, і коли під його променями
забронзовіли верхівки, коли віття скупалося в його усміхові, то лось наче аж
полегшав, ще більше пострункішав, і в очах появився золотавий сплеск,
який надав їм виразу одвічного розуміння життя природи і її таємниць. Ще
трохи постоявши, побачив біло-рожевий диск, який спливав на пустелі
зимового чистого неба,— і гойднув розлогими рогами,— так, наче вітав
його.
Проте, коли йшов до річки, раптом знову вчулося жалібне поскрипування
гілляки, і лось, який уже встиг забути про нього, знову захвилювався, знову
насторожився, а в ногах прокинулося бажання бігти й тікати. Але переборов
себе і донизу спускався повільно, хіба що частіше й сторожкіше озирався
довкола. Вітер, як і перше, дув із залужжя, він був просякнутий холодом та
запахом сіна, що в стіжках стояло на правому березі. Стежечка ледь
протоптана — по ній почали ходити не так давно,— і лось принюхувався, чи
не пройшов по ній вовк, або лис, або людина. Але потім тільки вчорашні
сліди ворони та ще осторонь — ямки од заячих ніг. Спустився на берег. На
тому боці, ген під обрієм, примостилося село, а над ним посотались угору
сірими верболозами дими з коминів. На далекий горб пнуться санки
однокінь, ось вихопились на маківку — та й спливли по той бік…
І варіант
На протязі всього свого існування український народ складав пісні. Пісня відігравала дуже важливу роль у його житті. Вже у далекому минулому наші предки жили із піснею на вустах. Вони
надавали пісням магічного значення, супроводжували ними певні обряди, які виконувалися у різні пори року.
Пісні також є багатющим історичним матеріалом, який відбиває важливі, значущі події в історії українського народу, його ставлення до цих подій.
Також українські пісні розповідають про безліч приватних історій, про життя окремих людей, з якими траплялося щось таке, про що не можна було не скласти пісню, не розповісти про це. Але є багато пісень, які відображають і звичайні, побутові події. Саме з них можна найкраще дізнатися про побут українського народу.
Отже, народ України надавав надзвичайно важливого значення пісні. Пісня допомагала людям самовиявлятися, відображала самобутність українського народу, розповідала іншим народам про Україну.
II варіант
Я люблю співати і знаю безліч пісень. Вони супроводжують мене завжди і повсюди. Пісням мене навчають мати, бабуся, друзі. На уроках історії та літератури я дізналася, що раніше пісні були невід’ємною часткою життя українського народу. Для кожного випадку була своя пісня. Наприклад, на Різдво співали колядки та щедрівки.
Кожна видатна подія в житті (весілля, народження дитини, новосілля), кожне свято були оспівані в піснях. їх так і називали: «весільні», «родинні» і т. д.
Всі ми знаємо, що раніше люди були змушені працювати не покладаючи рук. Так ось, їхню важку роботу полегшували пісні — трудові, жниварські. Дійсно, коли співаєш, здається, що й час біжить швидше, і сам менше стомлюєшся. Я понад усе люблю такі пісні, як «Нуте, нуте, до межі» та «Бувай здорова, нива».
Коли людина вмирала, то при похованні співали особливих пісень — обрядових. Вважалося, що тоді небіжчик легше дістанеться до того світу, йому там краще житиметься.
Окремо стоять історичні пісні. В них оспівуються улюблені народні герої, великі битви, хоробрі козаки — захисники Батьківщини, тяжка доля поневоленого народу.
Всі ці пісні вважаються народними, бо ніхто не знає їх справжніх авторів.
На мою думку, не можна уявити українців без пісень. Через них люди розкривали свою душу, свої почуття: радість і біль, щастя і ненависть. Без пісень наше життя було б сірим та одноманітним.
Подробнее: РОЛЬ ПІСНІ В ЖИТТІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ - 5 клас - Українська мова та література - Сочинения | ЗНО