1. Б; 2. Г; 3. А; 4. А,Г; 5. В, Г; 6. 1- В, Е; 2. А, Б; 3. Г, Д; 7. 1 - Г 2-; 3- В 4- А; 5 - Б, Д; 6. - Е; 8. Того літа, гадаю, пощастило мені довідатися про те, чого раніше й підозрювати не міг. Я взнав від Миколки, що, наприклад, не тільки люди ходять у гості одне до одного, а й дерева до дерев. Так,
скажімо, верба в лузі ходить у гості до калини. І квітки вчащають у гості до квіток — настурція до калачика, красоля до повитиці, матіола до березки, бо їм теж, мабуть, кортить побути разом. Комусь іншому я, певно, й не повірив би, але як я міг не повірити Миколці Кострубі, у якого
за незмінного свідка завжди виступав пес Боніфацій! 9. Здавалося, дощ буде лити вічно. Нам здавалося, що ми вже під'їжджаємо до річки.
Объяснение:
1. Г Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось.
2. В Видно, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався сюди.
3. В Може то птахи приносять на своїх крилах весну?
4. В. Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці.
4 Г Там, либонь, щось було засіяно.
5. А Чужа душа, то кажуть, темний ліс.
6. Г Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.
7. В Раптом земля затряслась і ось-ось, здавалось, будинки заваляться.
8.
1 Г Ти, мабуть, не знаєш, що наша дивізія носить ім'я мого рідного міста (О. Гончар).
2 А Отже, доречно жестикулюйте.
3 Б Рослини-символи, як свідчать, широко використовували житті наші предки
4 В Сину подай, будь ласка, води (Із часопису).
9.
1 Г Гриць, по-перше, горнувся до батька, і, по-друге, не звертав ні
на що уваги (Ю. Збанацький).
2 Б Видно, вірять люди в чудеса.
3 В Тепер, безперечно, довкола було досить голо і сумно (І Франко)
4 Д На жаль, не здійснились гетьманські надії.