Відгук про дитячу оперу М.В.Лисенка «Коза – дереза».
М.В.Лисенко написав три дитячі опери: "Коза-дереза" (1888), "Пан Коцкий" (1891), "Зима і Весна" (1892). "Коза-дереза" створена для дошкільнят. Автором лібретто дитячих опер була українська письменниця Дніпрова Чайка (Л. Василевська).
Мені дуже сподобалася ця опера в якій звучить багато народної музики, знайомих мелодій, фольклорних і казкових образів. Часто звучить
різних варіантах полька 'Янка'
Зміст опери такий. Дід купив на базарі козу і відправив дружину пасти її. Після повернення запитує: "Що ти пила, що їла"?. Коза відповідає, що залишилася голодна: "Коли бігла через місток, схопила кленовий листочок, випила водиці крапельку". Назавтра дід пішов пасти Козу сам. Повернувшись додому, став ставити ті ж питання, але Коза відповідала так само. Дід розсердився і вирішив Козу зарізати, але вона вирвалася і втекла в ліс.
Сцена в лісі. У Лисиччин будиночок вбігає Коза, ховається, товчеться, тупає. В цей час з лісу повертається Лиса. Запитує: "Хто, хто прийшов у гості"? Коза відповідає: "Я Коза-дереза. Затопчу ногами, заколю рогами. Тут тобі і смерть". З'являються Зайчик, Вовк, Ведмідь. Усі жаліють Лису і намагаються вигнати з її хати страшне незнайоме чудисько, але Коза лякає усіх своєю пісенькою. Нарешті приповзає Рак. Зрозумівши в чому справа, він свистом збирає усіх мешканців лісу і витягає Козу клешнею з хати. Звірі карають Козу.
"Коза-дереза" схожа на гру або хороводну пісню. Кожного разу після епізоду з новим персонажем в опері повторюється рефрен "Я Коза-дереза". Ця мелодія грунтована на інтонаціях народної пісні "Було, було козенятко".
"Коза-дереза" - дуже проста й зрозуміла опера Лисенка. Це музичне інсценування казки про хитру Козу, підступність якої перемагається дружбою звірів. Цю оперу діти можуть не лише слухати, а й самі в ній співати. Я б хотіла сама взяти участь в такій опері.
Напевно, немає настільки потрібної й затребуваної професії, як професія поліцейського. Завжди й скрізь, у будь – який час, у будь – якому суспільстві існує необхідність у підтримці громадського порядку, у дотриманні закону, у забезпеченні захисту громадян і майна
Тому й функції поліцейського різні: можна служити в карному розшуку, патрульно – постовій службі, службі дільничних, відділах по боротьбі з економічними злочинами
Напевно, немає настільки небезпечної професії, як професія поліцейського. Ризикуючи життям, поліцейські беруть участь в операціях по захопленню особливо небезпечних і збройних злочинців, по розшуку злодіїв, по розкриттю серйозних крадіжок
Напевно, немає такої іншої професії, де потрібно обов’язково мати певний набір професійних і особистісних якостей. Звичайно, ніхто не говорить про суперменів з надприродними здатностями – таких поліцейських ми бачимо тільки в кінофільмах. У реальному житті – це серйозні, відповідальні, мужні люди
Вимоги до кандидатів на службу в органах правопорядку досить тверді. Зрозуміло, що вони не повинні мати судимості, бути фізично й психічно здоровими: обов’язкова здача тесту по фізичній підготовці, проходження психологічної перевірки. Крім того, періодична здача нормативів по стрілянині й физподготовке обов’язкова й під час проходженні служби
Напевно, немає більше такої важкої професії, як професія поліцейського. Тяжкі умови служби, постійні психологічні стреси, необхідність спілкуватися з «покидьками суспільства» і при цьому самому залишатися людиною – все це складні питання, які щодня вирішує співробітників органів внутрішніх справ
Напевно, немає такої іншої професії, з якої б зв’язували розуміння шляхетності, честі, порядності. Не заплямувати честь мундира – це священний обов’язок кожного поліцейського
И, нарешті, жодна професія не знаходить такого емоційного відгуку в суспільстві, як професія поліцейського: від поваги й гордості до презирства й ненависті. Інакше не було б ні фільмів, таких як «Наслідок ведуть знавці» або серіал «Ділянка», ні анекдотів, у яких народ висміює «перевертнів у погонах».
Словом, професія поліцейського – це цікава, важка, але потрібна професія, що до зробити життя інших людей і всього суспільства краще.