У каждого человека одна Родина. Это то место на его большой территории, где он родился, вырос, которое не раз осязал своими ногами. Моя Родина – Украина. Я счастлива от того, что родилась и живу именно в Стране. Я люблю ее за безграничные, красивые, необъятные пространства. Выйди в поле – и ты залюбуешься полями высокой ржи, которая стоит будто две высокие стены. Войди а него – и тебя спрячут его колоски. Только синее небо является твоим указателем. Ласкает душу такая красота. Кажется шел бы вечность этой тропой, лишь бы она не была на исходе.
Не той господар землі, що по ній бродить, а той, хто по ній за плугом ходить.За деякої страви ляжеш вздовж лави.Їв би очима, та душа не приймає.Хто що знає, тим і хліб заробляє.Коли зорієш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.Коли б ковбасі крила, то б кращої птиці на світі не було.Рада б зірка зійти - чорна хмара заступає.Кому - як мара, йому - як зоря.Аби хліб, а зуби знайдуться.Апетит з їдою прибуває.Баба з воза - кобилі легше.Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.Без вірного друга - велика туга.Без труда нема плода.Біда біду тягне.Біда помучить і мудрості научить.Боятися вовка - в ліс не ходити.Велике дерево поволі росте.Вкрадеш голку, а потім корову.Вовка ноги годують.Всякому овочу свій час.В умілого й долото рибу ловить.Година вранці варта двох увечері.Двоє третього не чекають.Де відвага, там і щастя.Десять разів відміряй, а раз відріж.Дома й стіни помагають.Заварив кашу, так і їж.За все береться, та не все вдається.З ким поведешся, того й наберешся.Зробив наспіх, як насміх.Київ не одразу збудовано.Кожна жаба своє болото хвалить.Любиш кататись, люби й санчата возить.Молодець проти овець, а проти молодця і сам івця.Менше говори - більше почуєш.На двох стільцях не всидиш.На тобі, небоже, що мені негоже.Не кажи гоп, поки не перескочиш.Не так сталося, як гадалося.Ні в тин, ні в ворота.Ні кує, ні меле.Одна бджола мало меду наносить.
