Объяснение:
Улюблене заняття є у кожної людини. Хтось дуже любить свою роботу, хтось любить малювати, співати або писати вірші. А мені дуже подобається готувати.
Я часто багато часу проводжу з мамою на кухні, коли вона займається сніданком, обідом або вечерею. Вона показує, як готуються різні страви, розповідає мені різні кулінарні секрети, показу нарізки овочів і фруктів. Щось ми готуємо разом, наприклад, випікаємо печиво, торти і тістечка. Деякі страви я вмію готувати без сторонньої до , наприклад, смажити картоплю, м`ясо і омлети, варити макарони, гречку і рис. Найпростіше – це робити салати. Можна робити м`ясні салати, овочеві, фруктові, сирні.
Коли я виросту, я хочу стати кухарем, щоб отримувати гроші за те, що займаюся улюбленою справою.
Числівник – то не іменник, за яким одразу щось бачимо… То також не прикметник, який допомагає виразніше уявити собі те, про що йде мова. Числівник, скільки разів не повторюємо його, залишиться числівником: один, два, три… Числівник – то мізкування, то мовчанка. Скажімо про те, що одиниця – це початок усього, що їй, причині, належить щось невизначене – двійка, що від них походять числа, від цих – крапки, від крапок лінії, далі – плоскі фігури; потім фігури об’ємні; відтак – тіла, що у своїй основі мають вогонь, воду, землю і повітря, врешті – наділений душею, розумний, кулеподібний світ, у центрі якого – Земля. Очевидно, не даремно серед основних частин мови числівник був виокремлений і описаний останнім.