М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Складіть тези до тексту "чиї ж ми діти"Батьки і діти, діти і батьки. Одвічний клубок, тісно змотаний у родовідну спілку. Протягом
століть наш народ виробив і опрактикував мудрі
моральні критерії цієї неперервності. Вони
передавалися з покоління в покоління, залишаючи по
собі добру чи оганьблену славу.

Добра пам’ять про батьків чи дідусів, матерів
або бабусь завжди переходила і на їхніх нащадків.
Саме це змушувало більшість людей увічнитися в
родоводі. Але траплялися й протилежні випадки —
людський осуд одного з пращурів міг також
причепитися і до дітей. І хоч вони в тому не були
винні, іменне тавро переходило з покоління в
покоління, особливо на тих, хто успадкував риси
такого характеру.

Родовідна пам’ять — явище у традиційному вкраїнському побуті унікальне, але, на
жаль, майже не досліджене. Очевидно, мало хто вже знає, що було за обов’язок знати
поіменно свій родовід від п’ятого чи навіть сьомого коліна.

Пам’ять про своїх пращурів — не забаганка і тим паче не данина моді. Це була
природна потреба триматися свого родоводу, оберігаючи в такий іб сімейні реліквії й
традиції та передаючи їх у спадок наступним поколінням. Тих, хто цурався чи нехтував
історичною пам’яттю, зневажливо називали: «Людина без роду-племені».

Ось так з роду-віку й співіснував тісний взаємозв’язок: батьки намагалися передати в
спадок своїм дітям не тільки навички до праці та поведінки, але й залишити добру пам’ять
про самих себе; діти ж мали за обов’язок дотримувати й далі розвивати родовідні звичаї.
Так привселюдно створювався колективний літопис родинної звичаєвої пам’яті як одна з
форм суспільної поведінки. Адже дитина, не засвоївши родовідних цінностей, не все житія
залишиться Іваном, який не знатиме свого роду-племені, чиїх батьків він дитя. Звідси й
зневажливе ставлення до отчого вогнища, батьківського слова, авторитету старших. На
сьогодні вже втратили свою першооснову ввічливі форми вітань, зникли з ужитку вияви
шляхетності, зникають традиції... А все це — наше духовне багатство, без якого
самовтрачаємося, міліємо. Саме так: там, де руйнується моральний ланцюжок між
поколіннями, неодмінно з’являються лагуни. Скільки вже сплодилося таких порожнин!
Щоб зліквідувати їх, мусимо починати з першооснов і повертати народові його історичну
пам’ять. І починати маємо з найсвятішого: хто ми і чиїх батьків діти?​

👇
Ответ:

Объяснение:

1. Першооснова ; 2 Пам'ять ; 3 Крайня необхідність ; 4 "Ені - Чері" ; 5 Взаємозв'язок; 6 Що ж нині ? 7 Як бути далі . * Ені - Чері - дослівно з турецького яничари. Воєнне формування з полонених , людей що не пам'ятали свого походження. Згодом просто люди що не пам'ятають свого походження ( без роду без племінні без віри без історії)

4,5(73 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
SHKKOLNIK228
SHKKOLNIK228
25.06.2021

ответ: Мова українська багато століть вражала всіх своєю мелодійністю та надзвичайною силою. Сьогодні, на превеликий жаль, українська мова не відрізняється чистотою. Вона засмічена русизмами, англіцизмами, жаргонізмами. Всі ці слова не роблять її гарнішою та милозвучнішою. Навпаки, вони паплюжать її.

Українська мова - це надбання нашого народу, справжня скарбниця мудрості. Ми, нове покоління, маємо дбати про чистоту нашої мови. Саме від нас з вами залежить, якою наша мова дійде до наших нащадків. Плекаймо мову, не біймося розвиватися разом із нею, очищаймо її від суржику, адже вона цього варта!

4,6(67 оценок)
Ответ:

Дбаймо про чистоту мови

У народі кажуть, що чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Ця формула — універсальна, вона стосується багатьох сфер суспільного життя. А мови — так насамперед!

Якщо ми будемо стежити за своєю мовою, читати розумні й грамотні книжки, переглядати українські фільми, а найголовніше — розмовляти правильно, то й прибирати на мовному полі не доведеться.

Чиста українська мова — жива і прекрасна. Вона виграє всіма відтінками українського характеру. Свої скарби наша мова зберігає не лише у фольклорі, чудових піснях, а й у літературних, Історичних, наукових працях. Перша у світі «Енциклопедія кібернетики» вийшла друком у Києві в далекому 1973 році українською мовою. Мені про це розповіла бабуся, яка в ті часи навчалася в інституті радіоелектроніки і неабияк пишалася тими словниками.

Тож бережімо нашу мову, не засмічуймо її!

4,4(32 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ