Мово! Ти святиня! Кожний народ на цій планеті є справді народом, поки жива ти, мово! Ти духовна скарбниця, в яку віками люди вкладають свої надбання. Ні, це не гроші, ані дорогоцінне каміння, ані інші скарби. Це інші коштовності: мелодійні слова, мудрі приказки та афоризми, гострі прислів’я, влучні анекдоти та чудові пісні.
Я чув історію про те, як українським мандрівникам в Японії просто на вулиці вдячно цілувала руки бабуся в кімоно. Вона була українкою, яка під час революції опинилася за кордоном і сімдесят років не чула рідної мови. І раптом почула її від перехожих! Яку, виходить, радість відчуває людина на чужині, коли чує рідне слово! Одне жадане рідне слово здатне зцілити, підняти бойовий дух, перетворити життя на свято!
В нашем мире очень много еды. И как не странно еда занимает наше место в жизни. Она бывает разной. Десерты, горячее, первые блюда, вторые блюда, гарнир, холодные закуски. Но сегодня я хочу поговорить о холодных закусках.. А если точнее о моём любимом бутерброде. Я полюбил(а) эту закуску ещё в детстве, когда мама накрывала на стол перед приходом гостей. И не только. Эта закуска входила и в обыкновенный обед, ужин или просто перекус когда проголодался. Лично мой бутерброд называется - "праздничный". Ведь он всегда подымет настроение даже в самый плохой день. Состоит он из батона, капчёной колбасы, плавленного сыра, листочка зелени, и щекотки соли. Помимо того что он ещё и вкусный на его приготовление уходит считанные минуты. Просто всё что я перечислил(а) нужно сложить вместе и отправить в микроволновку. А потом - ВОАЛЯ! И самая прекрасная закуска России прямо у тебя в руках. А какой у вас любимый бутерброд?
Как-то так.