як тільки з'явиться перше весняне сонечко і осядуть сніги, на лісових полянах і уздовж струмків розквітають проліски. це надзвичайно ніжні рослини з невеликою голівкою-дзвоником, невисоким стеблом і довгим вузьким зеленим листям проліски бувають не лише білого, але і фіолетового, і блідо-жовтого кольору.слабкість і крихкість цвеҭно, яким він можеҭ показатися на перший погляд, оманливі. аромат проліска дуже тонкий і легкий, але зовсім не із-за аромату люди зриваюҭ эҭі цвеҭы і ҭ з них маленькі букуҭики.
розквітнув край асфальту тендітний дзвіночок .яскраво-синій ,високий ,свіжий як краплина роси . пелюстки тонюсінькі і коштовні як парцеляна. кожному зрозуміло що не довгий вік цього чуда ,несподівано дзвіночок розцвіте і швидко пререцвіте .така квітка як чудесне марево .як би відквітувала було б насіння .виросло б у двоє більше дзвіночків наступного літа землю б прикрасило ,душу звеселило .та уже йдучи надвечір вулицею всі побачили що квіточки нема . не втрималась чиясь безжальна рука і грубо , похапцем зірвала квітку разом з корінцем. брати - чуже не можна . це знають усі . про це і у законах сказано і у народних прислів ях відбито . про це тлумачать батьки і вчмтелі. і не зайде з нас комусь в голову взяти чужі речі , а брати що належить усім можна .хіба не відомо що рослини тисячами способами людям жити вони є зеленими легенями ,сировина для промисловості і земна краса .і лише людина може з вдячністю прийняти цей подарунок життя,або це все підступно знищити .