ІВ ДО ІТЬ
350. І. Погрупуйте прислівники у п'ять стовпчиків за тво рення й запишіть, знявши скісну риску: а) прийменник із прислівни ком; б) прийменник з іменником; в) прийменник із прикметником; г) прийменник із числівником; г) прийменник із займенником. Поясніть правопис.
Наприклад, у/день, на/багато, попросту - внічию, в/третє, с/проста, на/віч- по-простому но, до/тепер, на/певне, у/п'яте, порізно по-різному
в/тім, навіки, на/скрізь, на /що, на /четверо, у/ночі, за/одно, поодинці, на/віщо, по/декуди, 3/низу, в/рівень, за/довго, з/гарячу, за/видна, с/ проста, на /початку, на/скрізь, у /голос, на/трое.
II. Виділені прислівники розберіть за будовою. III. Поясніть, чому подані в рамці пари спільнокореневих слів пишуться по-різному.
Кожного дня люди роблять добрі вчинки, і лише деякі з таких вчинків вважаються героїчними. Наприклад, перевести стареньку бабусю або сліпу людину через вулицю – це добрий вчинок, але не подвиг. А от врятувати людину під час пожежі – вчинок, безумовно, героїчний. Де ж полягає межа між добрим вчинком і героїчним? На мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. Рятуючи того, хто тоне, можна потонути і самому, а виносячи людей з палаючого будинку, ризикуєш отримати опіки, а то й загинути. Саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій. Під час Другої Світової війни деякі люди ризикували і ховали у себе єврейських дітей або поранених бійців, хоча за це могли бути розстріляними разом зі своїми родинами. Тому коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі вчинки, можуть називатися героями.