2. Розстав розділові знаки, підкресли відокремлений член речення: 1. Дарунок його замість захоплення й подяки викликав лише глумливу
гримасу вуст.
2. Зашуміла вода на низині шукаючи виходу.
3. Незважаючи на спеку й духоту косарі співали косарських пісень.
4. Вустя нічого не бачила крім отих невидних струмків.
5. Наді мною тихо шумлять акації, стоять мовби загорнувшись у білі
ніжні прозорі тканини.
6. Одягнені в зелені шати чергуючись із рукотворними ланами й
луговими килимами дібровами та гаями гори набувають особливої
привабливості.
7. Аж ось вийшов секретар молода білява дівчина.
Нема нічого дорожчого, ніж рідна земля. Тільки тут є щастя. Більше ти не побачиш лагідну усмішку матусі, ніде не почуєш татове міцне слово, ніде не почуєш сміхом своїх друзів ніде . Тільки на своїй рідній землі, на своїй Батьківщині...
Дух непокори i свободи живе в серцi тiльки тiєï людини, яка усвiдомила себе сином рiдноï землi, рiдного краю. I це найсвятiше почування "живить надiю, певну вiру в iдеали"- поема Миколи Вороного "Євшан-зiлля".основа сюжету покладено легенду з лiтопису. Сина половецького хана князь Володимир узяв у полон маленьким хлопчиком. Зростала дитина у багатствi, маючи усе. безтурботне життя на чужинi поступово стирало у пам'ятi рiдних людей, степ, звичаï, i ханський син забув мову батькiв, почав "край чужий, чужi звичаï як за рiднi уважати".