Н. в. триста сорок п'ять
Р. в. трьохсот сорока п'яти (п'ятьох)
Д. в. трьомстам сорока п'яти (п'ятьом)
Зн. в. як Н. в. або Р. в.
Ор. в. трьомстами сорока п'ятьма (п'ятьома)
М. в. (на) трьохстах сорока п'яти(п'ятьох)
Н. в. сімсот шістдесят вісім
Р. в. семисот шістдесяти (шістдесятьох) восьми (восьмох)
Д. в. семистам шістдесяти (шістдесятьом) восьми (вісьмом)
Зн. в. як Н. в. або Р. в.
Ор. в. сьомастами шістдесятьма (шістдесятьома) вісьма ( вісьмома)
М. в. (на) семистах шістдесяти (шістдесятьох) восьми (вісьмох)
Объяснение:
1. Достигаючи, набувати жовтого кольору, ставати жовтим (про пшеницю, жито і т. ін.). Кущі винограду облипли блідо-зеленими кетягами, кукурудза по ланах розпустила коси, ячмені почали половіти (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 245); Скільки зглянеш — вилискують розгойдані вітром хліба, скільки чуєш — шумлять, переливаючись під примарним місячним сяйвом. Викинули колос, наливаються, половіють (Олесь Гончар, II, 1959, 85); * Образно. Вітрець теплом із півдня віє І день під сонцем половіє (Микола Шпак, Вибр., 1952, 96);
// Виділятися, відливати жовтим кольором. За шахтними спорудами половів пшеницями степ (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 79); Половіє безмежний клин озимої пшениці (Юрій Яновський, I, 1954, 17); Перед нею — рівний шлях, сонце сяє, вітер віє, стигле жито половіє, зеленіють дерева (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 141).
2. Втрачаючи інтенсивність кольору, робитися блідо-жовтим. Жовто-фіолетова заграва на заході блідла й половіла (Юрій Смолич, I, 1947, 124); * Образно. Спочатку хоч потішала [Раїса] себе думкою, що вона не зайва на світі,.. але ця теорія з кожним роком блідла, половіла і з часом зовсім загинула (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 312).
Объяснение: