Ніч колихала так ласкаво, проте не спалося ніяк. (М.Рильський.) В криницю старості не заглядай, про те, яким ти будеш, не гадай. (Д.Павичко.) Дівча стояло і співало про те, що радості замало. (А.Малишко.) Зате кругом цвітуть, як льон, калюжки переливні. (М.Рильський.) Люблю вас, люди, мислячі істоти, за клопоти великі і малі, за те, що ви скоряєте висоти, серцями прикипівши до землі. (П.Перебийніс.) Біда помучить, зате мудрості научить. Не за те кобилу б’ють, що сіра, а за те, що воза побила. (Нар.творч.)
Надеюсь :)
► Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.
А я кажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа — то тихе море сліз.
Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна.
► Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.
► Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.
► І що цікаво – серце у колібрі майже втричі більше, ніж шлунок. От якби так у людей.
► Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем.
► Марудна справа – жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію.
► Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!
► Будні роблять людей буденними.
► А як пильніше глянуть навкруги — все хтось комусь на світі вороги.
► Здається ж, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла
► Не час минає, а минаєм ми.
► Що є життя? Це — проминання тіней.