Объяснение:
- Привіт, Сергійко, а ми сьогодні з татом ходили до церкви. По дорозі тато розповів мені для чого ми це робимо і, що коли прийдемо додому, матуся приготує смачний недільний обід. А чи істують у вас якісь традиції в сім'ї?
- Так, але зазвичай це святкові традиції. Кожного року ми з дідусем ходимо в ліс по ялинку і прикрашаємо її всією сім'єю.
- Тобі це до вподоби?
- Звісно, це дуже весело. Вся родина об'єднується і в такій ігровій формі згуртовується.
- Як добре, що наші родини такі дружні!
Відповідь:
Відчуття не повторності
І. Запишіть текст, виправивши орфографічні та пунктуаційні помилки.
Гори прадавні мудрі на вас хочеться дивитися і дивитися . Торкаютюся каміння і здається торкаються вічності. Перед очима відкривається чудовий краєвид замріяні ліси сліпучі сніги вікопомні скелі. На узгір,ї бачу розкинулися купками чагарники. Над ними здогадуюся обговорюють сільські бувальщини хвойні дерева ялини сосни смереки. А ще вище - вічні сніги.
Стою і не надивуюся тобою гірська неповторносте!
Синє небо ти ось-ось ляжеш мені на плечі. Дрібні зорі ви здаєтеся бличими за вогні в долинах. Хіба можна не захоплюватися таким видивом? Краса ота що правда відкривається не кожному. Лиш сміливий витривалий закоханий у природу представник роду людского а не байдужий споглядач відчує її сповна.
102 сл. Із часопису
ІІ. Виконайте тестові завдання.
1. У реченні «Хіба можна не захоплюватися таким видивом?» виділене слово є В означенням
А підметом Б додатком В означенням Г обставиною
2. Укажіть речення першого абзацу з однорідними членами Б друге,
А перше, друге Б друге, четверте В третє, п’яте Г четверте
3. У реченні «На узгір..ї бачу ро..кинулися купками чагарники» виділене слово є А додатком
А додатком Б означенням В обставиною Г не є членом речення
4. Словосполучення «представник роду людського» Б непоширене
А поширене Б непоширене
5. Речення «Стою і не/надивуюся тобою гірс..ка не/повторносте! є В непоширене односкладне
А односкладне поширене Б двоскладне поширене
В непоширене односкладне Г двоскладне непоширене
6. Запишіть речення. Зробіть повний синтаксичний розбір.
???
Пояснення:
Прапор
Державна символіка України включає жовто-сині барви.
У старовину слово «барва» означало не тільки колір, а й одяг, за яким визначалася належність людини до певної групи. В українців національною барвою стала жовто-синя. Насамперед вона з’явилася у розписах церков та у церковних речах – ризах, фарбованій різьбі іконостасів. Пізніше у творах мистецтва – мініатюрах і прикрасах, у гербах українських земель. Ще не об’єднані в єдину державу Київщина і Галичина мали своїми гербами золотого тризуба на голубому полі та золотого лева на голубому полі.
Жовто-синя барва була настільки усвідомленою як національна, що першим парламентом України – Центральною Радою у 1917 році без жодного сумніву було узаконено жовто-синій прапор як державний символ.
Герб
Малим гербом нашої держави є тризуб. Звідки і коли вперше з’явився він в історії України? Перша літописна згадка про тризуб датується Х століттям. Це був великокнязівський знак. Його зображення знаходимо на печатці Святослава Ігоревича. Пізніше знак тризуба карбується на срібних монетах великого князя Київського Володимира Святославовича.
Тризуб символізує трійцю життєтворчих енергій, тобто Мудрість, Знання і Любов (або Вогонь, Воду і Життя). Саме тому тризуб ми можемо зустріти на цеглі Десятинної церкви, що знаходиться у м. Києві, на плитах Успенської церкви у м. Володимирі-Волинському. Його зображення присутнє також на варязьких мечах, в гербі французької королеви Анни, на надгробку св. Еріка у Швеції. Український народ сприймає тризуб і як оберіг. Знак тризуба зображався в орнаментах тканин, килимів і навіть на посуді.
Гімн
Національним гімном України є вірш Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна», покладений на музику Михайла Вербицького. Вірш було написано у 1862 році, а вперше він був надрукований у львівському журналі «Мета» 1863 року. Отримавши популярність на Західній Україні, патріотичний вірш не пройшов повз увагу і релігійних діячів того часу. Один з них отець Михайло (Вербицький), ще також знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського, написав музику до нього. Вперше цей твір було використано як Державний Гімн у 1917 році.
У незалежній Україні музика Державного Гімну була затверджена Верховною Радою ще у 1992 році, згодом вона знайшла своє відображання і у Конституції України. Проте, тільки 6 березня 2003 р. Верховна Рада прийняла Закон України «Про Державний Гімн України», в якому встановлено, що Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського:
«Ще не вмерли України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».