На уроках української літератури ми вивчаємо твори усної народної творчості. Казки і легенди, приказки і прислів'я, загадки і пісні. Чи ж потрібні вони сучасному школяреві? Думаю, потрібні. Бо фольклор відображає погляди народу, його мораль і етику, показує взаємини з людьми і природою, знайомить зі звичаями, традиціями, обрядами українців. Народ у фольклорних творах висловив гарячу любов до рідного краю, опоетизував героїчне минуле, оспівав і прославив мужніх захисників вітчизни.
Важко уявити, яким сірим було б життя без колядок і щедрівок, без Різдвяних вертепів і Великодніх веснянок. Велике багатство мудрості та краси передали нам предки. І все це потрібно знати, оберігати, щоб не забути своє коріння, свій родовід, щоб не стати безбатченками.
Ти стоїш на землі ,а здається стоїш понад хмарами ти сьогодні живеш, а здається живеш з перво віку. 2. Не тільки той поет, що засіває віршами папір ,але й той що має у душі радощі, тривогу хліба радощі й тривогу людини. 3.Рожевий пил зпадав синіло все кругом і коси золоті, зоря вплітала в трави. 4.Мовчали зажурині поля, німувала посічена рубцями переметами дорога ,тільки діброва до якої він саме дійшов ,перисварювалася з хуртовиною вітрами.