Із фразеологізмами:
Дівчата бігли не чуючи під собою ніг.
Друзі розійшлись розбивши глека.
Тітка Оксана працювала не покладаючи рук.
Старенький пішов не проронивши ні слова
Денис збрехав не моргнувши оком.
Зі зворотом
1. Артур, слухаючи розповідь дідуся, навіть забув, що збирався гуляти з друзями.
2. У тому закутку, схилившись над потічком, росте стара верба.
3. Діана, низько схилившись над столом, виконувала домашнє завдання з української мови.
4. Сніжана йшла, гордо випроставшись, ніби королева.
5. Вони, шукаючи очима подругу, мовчки зупинилися біля порогу.
З одиничним:
1. Наблизившись, ловлю зміст розмови.
2. Бригада працювала не відпочиваючи. (тут коми не потрібно, бо відповідає на питання яким ?)
3. Бабуся, замислившись, зупинилася край дороги.
4. Петро, поспішаючи, вернувся в село.
5. Яблунька, розквітнувши, стала схожою на наречену.
Відповідь:
все, що є на землі, створено природою. коли йдеться мова про гармонію між людиною та природою, постає питання про їхній взаємозв'язок та відданість один одному. природа може прожити без людини, а от людина без природи - ні. і лише від людини залежить, якою буде природа навколо нього. людина завжди брала від природи те, що потрібно їй для існування: іжу, одяг, будівельні матеріали тощо.в поєднанні з природою, далеко від шуму міста та машин людина може відчути те духовне наповнення, яке буває лише на природі. без технічного прогрессу неможливе наше життя. але без природи неможливо розвиватися духовно. у наш час все змінилося, ми використовуємо більше синтетично створених матеріалів, а залишками від їх виробництва забруднюємо те, що залишилося від колишнього багатства природи. світ рослин, тварин, світ чистого повітря все більше віддаляється від сучасної людини, а це означає, що людина втрачає колишню гармонію зв'язку з навколишнім середовищем. ця гармонія являє собою велику духовну цінність, тому її треба берегти.
Пояснення:
В Україні змішані сім’ї становили лише дві цілих і сім десятих відсотка. 2) Складні сім’ї могли нараховувати до двадцяти — двадцяти п’яти осіб. 3) Селянські та заробітчанські сім’ї вирізнялися високою народжуваністю — у середньому по п’ять-сім дітей, хоча траплялося й десять-дванадцять. 4) Важлива роль жінки в сім’ї відображена в приказці: «Чоловік за один кут хату тримає, а жінка — за три». 5) Першим у сім’ї до столу завжди сідав батько. 6) У сім’ї з восьми років учили молотити ціпом, а з дванадцяти — косити… (З кн. «Українське народознавство»).