Я хочу написати про моє товариша Бориса, якого знаю більше десяти років. Ми з ним ходили в одну групу дитячого садка, а тепер вчимося в одному класі.
На перший погляд - звичайний підліток, але ж кожна людина по-своєму особливий. У мого друга світле волосся. Він носить коротку стрижку. Світло-сірі очі Бориса прикрашають високі широкі брови. Погляд його найчастіше серйозний, хоча всі говорять, що йому йде посмішка. У мого однокласника Бориса високий лоб, що свідчить про його розвинених інтелектуальних здібностях. Зростання трохи вище середнього.
Коли я вперше побачив тата мого друг, я зрозумів, що Боря дуже схожий на батька. У нього спортивна статура, він завжди підтягнутий, тому що не перший рік займається спортом.
У школу зазвичай Борис одягає строгий одяг. А за межами школи він віддає перевагу джинсам і спортивний стиль.
ось таким є короткий та добрий літній дощ.
осінній дощ тривалий та холодний. струмками тече вода з гілок дерев та дахів осель. темні хмари ще довго виснуть над землею. вітер то здіймається, то вщухає. вздовж доріг та тротуарів зробились тоненькі потічки. перехожі завбачливо узяли парасольки. перестрибують через калюжі. у повітрі неприємна сирість.
осінні дні наповнені дощами.
літній дощ.
ще зовсім недавно на небі сяяло привітне сонечко.
а тепер на зміну теплу прийшов проливний дощ. його великі краплі вистукують дощову мелодію на асфальті. хоч і не всій дітворі це до вподоби, проте він дуже потрібний та корисний для природи. зрошує безмежне поле. напуває рослини такою потрібною водицею. приносить довгождану прохолоду в спекотний день.
після дощу усе починає оживати. гарненькі маленькі квіти піднімають свої голівоньки. здається вони вітаються з сонечком, що вже знову виглядає на блакитному небі.